Контрагент з ознаками фіктивності…що робити платнику податків???

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, який міститься у його постанові від 19.04.2016 (у справі справа № 21-4985а15   за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «Гранд Галерея» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення), статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати.

Також відомо, що 14.03.2017 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 21-2239а16   в черговий раз прийшов до висновку, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця – права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв’язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Аналогічний висновок Верховного суду України міститься у постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 826/11397/14   (ЄДРСРУ № 63283712).

Постає питання :   що робити добросовісному платнику податків якщо за ланцюгом контрагентів є «фіктарь» (контрагент з ознаками фіктивності або щодо якого є вирок суду або ухвала про закриття провадження за нереабілітуючими обставинами)???

Приведу приклад…

Фабула справи:  «…контролюючим органом отримано копії матеріалів по кримінальному провадженню №ХХХ, а саме: протоколи допиту свідків, повідомлення про підозру, обвинувальний акт, угода про визнання винуватості, вирок суду.

Так, вироком іменем України по справі №ХХХ судом визнано ОСОБА_6 («фіктивного директора») винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона – примітка) та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в обвинувальному акті відображено здійснення господарських відносин з ТОВ  у грудні 2013 року, які не спричинили настання реальних наслідків, а були спрямовані на надання вигоди іншим суб'єктам господарської діяльності, що у свою чергу визнано ОСОБА_6 в угоді про визнання винуватості і встановлено обвинувальним актом та затверджено вироком суду (21.05.2015р. Київський апеляційний адміністративний суд, справа №  826/18925/14, ЄДРСРУ №  44429334). 

Питання:   яка доля судового провадження в суді касаційної інстанції…вгадайте???

  … не вгадали …  

Стосовно встановлення та зафіксованості у вироку суду,  здійснення господарських відносин ТОВ з його контрагентом - ТОВ у грудні 2013 року, які не спричинили настання реальних наслідків, а були спрямовані на надання вигоди іншим суб'єктам господарської діяльності: «Щодо вироку суду, який міститься у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги позивача (!!!) щодо відсутності у ньому відомостей про господарські операції між позивачем та ТОВ, а тому таке рішення суду не може бути визнано належним доказом на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства, які зумовили визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням - рішенням.

ВАЖЛИВО:   Крім того, встановлення факту фіктивності підприємства - контрагента позивача саме по собі не може свідчити про незаконність господарських операцій….і за таких обставин касаційна скарга позивача підлягає задоволенню а, рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині - скасуванню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції» (Вищий адміністративний суд України від 30.09.2015р. справа № № К/800/26005/15, К/800/26375/15, ЄДРСРУ № 52079620).

Питання:   яка доля судового провадження в Верховному суді України…вгадайте???  

… не вгадали…  

…ЄДРСРУ № 66119015#

Підсумовуючи зазначене вбачається, що не потрібно опускати руки, навпаки потрібно шукати та отримувати докази, які спростовують твердження податкового управління (наприклад, але не вичерпно…):

1. Намагатись зупинити провадження до моменту оголошення вироку по кримінальній справі контрагента:  (правова підстава - п. 3.ч. 1 ст. 156 КАСУ);
2. Заявляти клопотання щодо проведення експертизи (підпису посадової особи – «уявного директора» контрагента) та наполягати на його задоволенні: (правова підстава ст. 81 КАСУ);
3. Допитувати осіб контрагента (представників, «уявного директора») в якості свідків (правова підстава: ст.ст. 77, 78 КАСУ);
4. Подавати обґрунтовані заперечення та/або пояснення з посиланням як на національну судову практику, так і практику Європейського суду);
5. Доводити правило «індивідуальної відповідальності», необізнаності про можливу фіктивність контрагента, наявність всіх первинно – бухгалтерських документів, правову природу, наслідки угоди та взаємозв’язок між ними, тощо;
6. «Приймати участь» у кримінальному провадженні щодо фіктивного контрагента з метою закриття кримінального провадження.  

Більш детально матеріал по темі:  «Недійсність господарських операцій в силу фіктивності контрагента»