Підстави для зменшення обов’язкової частки у спадщини

Відповідно до ст. 1217 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В свою чергу, згідно зі ст. 1241 ЦКУкраїни право наобов'язкову частку в спадщині мають право: малолітні, неповнолітні, повнолітнінепрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатнібатьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належалаб кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Рішенням Конституційного Суду України від 11 лютого 2014року (справа № 1-1/2014) у справі за конституційним зверненням громадянинаЗапорожцева О.С.  щодо офіційноготлумачення положення частини першої статті 1241ЦК України встановленом зміст поняття «повнолітні непрацездатнідіти» що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241ЦК України щодо права на обов'язкову частку у спадщині,ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 75 СКУкраїни, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, IIта III груп, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюютьсоціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Розмір обов'язковоїчастки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цимиспадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотнезначення (ч.1 ст. 1241 ЦК України).

Зазначене також передбачено і у  п. 5.14. Порядку вчинення нотаріальних дійнотаріусами України, затвердженого наказомМіністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Серед таких обставин Пленум Верховного Суду Україниназиває майновий стан спадкоємця (п. 19 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни "Про судову практику у справах про спадкування" від30.05.2008 № 7).

Між тим, підставами для зменшення обов'язкової частки успадщині вказують:

1) непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем,незважаючи на потребу останнього в цьому;

2) погане поводження із ним;

3) нездійснення належного догляду;

4) надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді протиспадкодавця;

5) звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину;6) неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця;

7) не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебуваву небезпеці;

 8) аморальнаповедінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо іншихспадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку;

9) виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще зажиття спадкодавця.

Окремо необхідно наголосити, що позбавлення особи права на  обов'язкову частку  судом  Цивільний кодекс України  не передбачає, хочаособа, яка має право на обов'язкову частку, може  бути усунена від права наспадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Але знову ж таки, відповідно доп. 7 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13захистправа на обов'язкову частку в спадщині може здійснюватися шляхом пред'явленнявимог про визнання права на обов'язкову частку в спадщині (ст. 1241 ЦК),перерозподіл спадщини (ст. 1280 ЦК), визнання недійсним свідоцтва про право наспадщину (ст. 1301 ЦК).

При вирішенні спорів про зменшення розміруобов'язкової частки у спадщині (абз. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК) встановленню та оцінюванню судомпідлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, щомають істотне значення.

Зокрема, ними можевважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем,неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо.

Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщиніполягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.

Судам слід звернути увагу, що книга шоста ЦК не містить норм, відповідно до якихможливе застосування такого захисту цивільних прав та інтересів, якпозбавлення, скасування обов'язкової частки в спадщині. Відповідно до норм ст.1224 ЦК особа, в тому числі спадкоємець, який має право на обов'язкову частку вспадщині, може бути усунена від права на спадкування.

Спадкування обов'язкової частки в спадщиніздійснюється на підставах встановлених законом, шляхом прийняття спадщини впорядку, передбаченому статтями 1268 - 1269 ЦК.