Як Україна закуповуватиме інноваційні ліки від рідкісних хвороб
Думаю, багато хто з вас бачив оголошення про збір коштів для маленьких дітей хворих на спінальну м’язову атрофію (СМА).
Це - рідкісна нервово-м’язова хвороба, яка призводить до атрофії кінцівок та смерті. Ліки від неї коштують мільйони доларів, тож мало хто з пацієнтів як України, так і у всьому світі, може собі їх дозволити. Чому ж тоді держава не бере на себе відповідальність та не забезпечує таких пацієнтів необхідним лікуванням?
Складності закупівель інноваційних препаратів
Справа в тому, що часто фармацевтичні компанії, які вклали великі кошти у розробку та клінічні дослідження інноваційних препаратів, не готові виходити на ринки країн з порівняно невисоким рівнем ВВП. Це пов'язано з тим, що такі держави не можуть закупити препарати за вищими цінами, як це роблять країни з розвиненою економікою.
Якщо ж фармацевтична компанія робить знижку, вона стикається з проблемою реферування ціни - регулюванням вартості лікарських засобів у країнах певного регіону. Відповідно виробник не зможе продавати у цих державах дорожче зафіксованої ціни.
Договори керованого доступу
Вирішенням цієї проблеми є механізм договорів керованого доступу (ДКД або managed entry agreements), який імплементований у багатьох країнах. Цей інструмент дозволяє забезпечити конфіденційну вартість на дороговартісні препарати. Ціни на ліки, закуплені по ДКД, не реферуються. Фармкомпанії охоче співпрацюють в межах цього інструменту та можуть надати знижку для країн з невисоким рівнем ВВП. Таким чином держави можуть закупити дорогі ліки від важких хвороб для потреб пацієнтів.
Український контекст
З початку 2020 року почався процес легалізації ДКД в Україні. Він тривав досить довго через потребу систематизації певних вимог щодо конфіденційності даних з нашим законодавством. Зокрема, щодо конфіденційності ціни. 9 грудня Кабінет Міністрів затвердив постанову, яка визначає перелік лікарських засобів, що будуть купуватися за договорами керованого доступу.
Алгоритм закупівлі виглядає наступним чином. Міністерство охорони здоров’я визначає, які саме препарати та у якій кількості необхідно закупити, відповідно до потреби, яку надають лікарні або департаменти охорони здоров’я. Після цього МОЗ та Медичні закупівлі України вступають у переговори з постачальником та за їх результатами укладають договір. Ціна закупівлі є конфіденційною та визначається в процесі комунікації переговорної групи, куди входять представники МОЗ, МЗУ та постачальника.
Цього року ми закуповуємо 11 препаратів за ДКД, закупівельний процес вже на завершальному етапі. Зокрема, це - Іміглюцераза, Велаглюцераза альфа від хвороби Гоше, Алглюкозидаза альфа від хвороби Помпе, Антиінгібіторний коагулярний комплекс для лікування гемофілії, Рисдиплам від СМА, Інгібітор С1-естерази людини для хворих на первинні імунодефіцити. Також за ДКД закуповуватимуться препарати для хворих на мукополісахаридоз - Галсульфаза, Елосульфаза альфа, Ларонідаза, Ідурсульфаза.
Ложка дьогтю
Впровадження ДКД виводить Україну на якісно новий рівень забезпечення пацієнтів ліками від важких хвороб і дозволяє врятувати життя та здоров’я сотень людей. Проте, норма закону “Про публічні закупівлі”, яка дозволяє купувати препарати за договорами керованого доступу зі збереженням конфіденційності певної інформації, перестане діяти у 2023 році. Надзвичайно важливо, аби її було продовжено, щоб пацієнти мали доступ до високовартісного інноваційного лікування і надалі.
Максимально ефективними договори керованого доступу можуть бути за умови довгострокового укладання на 2-3 роки. Адже мова про невелику кількість пацієнтів, яка не буде суттєво змінюватись впродовж цього часу. Таким чином, МЗУ може забезпечити стабільний ланцюжок постачання інноваційних ліків для пацієнтів, які цього потребують. Тож ми сподіваємось, що Кабінет Міністрів України передбачить норму, яка б дозволила подальше укладання середньострокових ДКД вже цього року.
Адже найголовніше, що ми маємо, - це люди. І жоден пацієнт не повинен залишатися сам-на-сам з подібними важкими захворюваннями. Українці вже довели, що готові захищати свою державу за будь-яких умов. Держава ж у свою чергу має піклуватися про українців.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411