Рахунки ПДВ - випадковий маразм або прихований зміст

З 01 січня 2015 року починають діяти нововведення в Податковому кодексі щодо використання рахунків ПДВ, ініційовані прем'єром Яценюком.

Розберемо всього одну фразу із закону щоб зрозуміти загальні масштаби руйнування.

До статті  198.6. внесено наступні зміни: «у абзаці  першому пункту 198.6 слова „не підтверджені податковими накладними” замінити словами „не підтверджені зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними”.

Нагадаємо сучасне формулювання статті 198.6. - «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.»

Дивимось у цьому ж, новому законі змінену статтю 201.1. «Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та ЗАРЕЄСТРОВАНУ у Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Отже, маємо нововведення - податкові накладні складені тільки у електронній формі та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ще раз уважно читаємо новий текст статті 198.6. - «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, НЕ підтверджені ЗАРЕЄСТРОВАНИМИ у Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.»

Простими словами, оскільки, згідно статті 201.1 податкова накладна буде тільки у електронному вигляді і буде вноситись до Єдиного реєстру податкових накладних, її легітимністю буде сам факт реєстрації в реєстрі. Тоді дивує висловлювання – «НЕ ПІДТВЕРДЖЕННІ ЗАРЕЄСТРОВАНИМИ».

Що це? Після реєстрації податкових накладних в Реєстрі їх необхідно якимось чином підтверджувати? Може знову друкувати?

Або інший зміст при цьому закладений, з метою подальшого САМОСТІЙНОГО визначення фіскальною службою ЛЕГІТИМНОСТІ податкової накладної, як в старі добрі часи – через «нікчемність».

Ось і думай платник податків! Що це випадковий маразм чи прихований зміст?

А на останок, чудернацькі зміни в статті 200.2 в якій зазначено, що перерахування ПДВ до бюджету з рахунків буде здійснювати …. !!! - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, тобто – ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА.

Отже завдання платника податків максимально вивільнити свої оборотні активи загнавши ПДВ (читай реальні кошти) на свій ПДВ-рахунок, при кожній операції!!! А завдання фіскальної служби, в той час коли вона сама вирішить, перерахувати їх до бюджету. НЕ питаючи при цьому ДОЗВОЛУ платника податку. І при цьому визначити НЕправомірність податкового кредиту фіскальна служба зможе на підставі: НЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ податкових накладних.

Ось вже і доводити ніякі «нікчеми» не треба, не підтвердив зареєстровані накладні, списав до бюджету, план виконав, а платник нехай судиться до втрати пульсу. Гроші у бюджеті!!! Нехай спробує потім стягнути.

Ось така біда. Малята!