Шини з Майдану утилізують за рахунок природоохоронного фонду
Автомобільні покришки, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях Києва, будуть утилізовані за рахунок коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища
Революційна ситуація в Україні загострила одне із актуальних екологічних питань – необхідність утилізації небезпечних відходів, в тому числі й автомобільних покришок. Всі ці шини, які зараз знаходяться у центрі Києва, рано чи пізно треба буде прибирати. Поки вони знаходились на станціях техобслуговування та в гаражах українців, проблема їх утилізації здавалась не на стільки масштабною. Зараз же, коли тисячі автомобільних шин зібрані на досить невеликій території, якраз час замислитись про шляхи їх переробки. Адже невдовзі у місті встановиться тепла погода і під впливом сонячних променів усі ці покришки почнуть нагріватись та виділяти шкідливі речовини у повітря, яким щодня у центрі столиці дихають сотні людей. Щоби не труїти киян і гостей міста, вважаю, що необхідно буде утилізувати ці покришки або для початку – вивезти їх із середмістя.
Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики прийняла рішення про включення до переліку природоохоронних заходів на 2014 рік, що фінансуються з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища, роботи з утилізації автомобільних покришок, які знаходяться на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях столиці.
Наразі у середмісті Києва зосереджена не одна тисяча зношених автомобільних покришок, які необхідно утилізувати. На ці цілі будуть виділені кошти з міського природоохоронного фонду.
Підприємства, які займатимуться утилізацією шин, визначить тендер. Безумовно, це будуть компанії, що мають ліцензію Міністерства охорони навколишнього середовища на виконання таких робіт.
А поки буде проведений тендер на визначення підприємства, що утилізує шини, поки керівництво міста вестиме переговори з учасниками акцій протесту, слід визначити територію для тимчасового зберігання небезпечної гуми. Для прикладу, можна було би деякий час складувати ці покришки біля полігонів побутових відходів або підготувати інші майданчики для таких цілей. Але те, що шини необхідно вивезти із самісінького центру столиці – не викликає жодних сумнівів.
Наразі ці покришки є джерелом потенційної небезпеки для здоров'я киян та гостей міста. Натомість їх переробка має значний не тільки екологічний, а й економічний ефект.
Адже в 1 т автомобільних шин міститься близько 700 кг гуми, яку варто повторно використовувати. Наприклад, з них можна виготовляти не лише нові автопокришки, а й покриття для дитячих та спортивних майданчиків, тенісних кортів, залізничні шпали, матеріали для покрівель будинків і навіть підошви для взуття.
А переробка шин методом піролізу дає можливість отримати термолізний газ, який є аналогом природного, спресований металевий корд, що використовується у металургії, а також синтетичну нафту, здатну замінити низку нафтопродуктів.
Хочу застерегти всіх від можливих спроб просто викинути ці шини, як уже було із попелом, прибраним з вулиці Грушевського, чи, не дай Боже, десь спалити. Адже при спаленні кожної тонни шин в атмосферу виділяється 270 кг сажі і 450 кг токсичних газів.
Тому як голова екологічної комісії Київради я наполягаю винятково на вторинній переробці автопокришок з Майдану. Тому ми включили утилізацію цих шин до переліку природоохоронних заходів, що будуть профінансовані з Київського міського фонду охорони навколишнього середовища.
Навряд чи знайдуться противники того, щоб старі зношені покришки з Майдану перетворились на покриття для дитячих майданчиків чи були використанні при будівництві доріг.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 102
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 48
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12661
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 11645
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6907
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5290
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4850