Мілітаризація півострову: Крим як клей російської ідентичності
Кримчани не стали для Кремля «справжніми росіянами», бо їх схильність до протесту показує наскільки вони уражені українською махновщиною" та нелюбов'ю до влади
Російська військова присутність на півострові зростає. Ця новина залишається актуальною з моменту анексії Криму – число техніки та особового складу постійно збільшується.
Можна, звичайно, говорити про підготовку до атаки РФ на Україну з боку півострову, але мілітаризація має інші, значно банальніші завдання. Хоча й ризики наступу не можна відкидати, бо стратегія Кремля не є одновекторною. Не сумнівайтесь, що план атаки з півострову існує, і конверти, які необхідно відкрити в час «ч» для переходу в наступ, чекають свого часу. Але, вони будуть відкриті тоді, коли Росія буде вважати, що ця стратегія є ефективною для неї. Поки що Кремль вірить у можливість «внутрішньої окупації» - через перемогу проросійських сил на виборах.
Банальна причина у тому, що мілітаризація – це складова російської ідентичності. Навіть нещодавнє опитування ВЦИОМ показало, що росіян єднає війна. Головні події для них пов’язані з військовою агресією – Велика вітчизняна війна, анексія Криму та Жовтнева революція. Головні пісня – «Священная война» та «Катюша». Навіть головна книга – це «Война и мир». Тому тема мілітаризації спрямована насамперед на внутрішнього споживача, на росіян і має на меті посилити гордість за свою країну.
Росіянам зручно накачувати Крим зброєю. Зручно, бо інформаційна увага прикута до окупованої території. І коли всі ЗМІ говорять про мілітаризацію Криму, це створює уявлення про загальну мілітаризацію Росії. Це дозволяє економити на озброєнні – достатньо надсилати військові новинки на півострів, і через посилену увагу до півострову, громадська думка вважатиме, що подібне оновлення стосується усієї російсько армії. А те, що рівень обороно (чи наступо-) здатності на інших напрямках знижується, у віртуальному просторі не помічається.
Звичайно, мілітаризація – це і страх втрати півострову. Росія живе цінностями вчорашнього дня і вважає, що повернення Криму в Україну можливо виключно через військові дії. Звідси – і посилення армійської присутності. Водночас, збільшення числа військових сприяє й зміні демографічної ситуації на півострові. Кримчани не стали для Кремля «справжніми росіянами», бо їх схильність до протесту показує наскільки вони уражені цінностями української махновщини та нелюбові до влади. Саме тому, мілітаризація – це засіб залякування кримчан «українською загрозою» та, водночас, збільшення кількості лояльних силовиків (на зрадників складно спиратись – для них моральної межі «не зрадити» уже не існує) для подавлення потенційних протестів.
І ще – мілітаризація виховання. Фото дітей у формі та з автоматами стали невід’ємною частиною патріотичного виховання. Кремль формує наступну покоління, яке буде складатись з лояльніших режиму громадян. Хоча, таке виховання веде й до крайнощів, - на кшталт появи прецедентів, схожих на розстріли у Керчі.
Звідси, - Росія не зупинить мілітаризацію Криму, навіть якщо у гіпотетичній Воронежскій області буде голод. Крим та військова присутність у ньому для Росії є складовою її ідентичності. І в Кремлі чудово розуміють, що вихід Росії з півострову призведе до незворотних процесів у російському суспільстві. До втрати віри у всесильність російської зброї, а відповідно – і до втрати того, що єднає росіян.
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України Мирослав Лаба 15:28
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович вчора о 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов вчора о 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов вчора о 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін вчора о 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 10.09.2024 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10.09.2024 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 10.09.2024 08:29
- Підвищення податків для бізнесу – до яких змін слід готуватися Фелікс Аронович 09.09.2024 21:09
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? Вікторія Войціцька 09.09.2024 20:47
- Проблеми соціального діалогу в Україні Андрій Павловський 09.09.2024 20:31
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 545
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 358
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 272
- Проблеми соціального діалогу в Україні 229
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні 145
-
"Ми добряче промахнулися". Дмитро Феліксов — про концерти Klavdia Petrivna та зміни в індустрії
Життя 26240
-
Колоритні українські слова з поеми Котляревського, значення яких вас здивує
Життя 11396
-
"Сили росіян сточуються. Наші – теж". Що відбувається під Вугледаром, Покровськом та Кураховим
7042
-
Названо імена претендентів на статус першого в історії доларового трильйонера
Фінанси 4916
-
Фонд держмайна продав на аукціоні перший актив зі стартовою ціною 1 гривня
Бізнес 4810