Модернізація міліції в Україні

Останнім часом від представників органів державної влади України почастішали заяви, що підтверджують готовність здійснити реформи у сфері правоохоронних органів. Однак в основному у медіа простір потрапляють цитати високопосадовців про: 1) плани створення фінансової міліції, яка б у своїх лавах об’єднала всі підрозділи, які займаються розслідуванням економічних злочинів; 2) плани утворення підрозділів муніципальної міліції, яка буде підпорядковуватися і фінансуватися відповідними місцевими радами.

Вкрай важливо розуміти, які цілі переслідуються подібним переформатуванням окремих державних органів, що мають правоохоронні функції, і які засоби при цьому використовуються. Наприклад, чи дійсно ініціатори подібних змін щиро вважають, що проблема з корупцією, скажімо, у податковій міліції та підрозділах МВС з боротьби з організованою злочинністю, вирішиться лише завдяки об’єднанню підрозділів вказаних органів під назвою «фінансова міліція», та чи дійсно вони щиро вважають, що міліціонери почнуть належним чином виконувати свої обов’язки відразу після підпорядкування їх місцевим радам?

Є очевидним, що вказані заходи мають косметичний характер та не вирішують основну проблему, яка полягає у тому, що вже тривалий час в Україні правоохоронні органи працюють в інтересах суспільства та окремої людини, м’яко кажучи, не достатньо ефективно і професійно.

Справжня реформа певного інституту суспільства полягає передусім в істотній модернізації основоположних засад, принципів і ціннісних орієнтирів його функціонування, що закладаються у відповідним чином розроблених нових нормативно-правових актах. Саме цим реформування відрізняється від звичайних фрагментарних «удосконалень», які до того ж часто здійснюються виключно в інтересах самих владних структур, а не суспільства.

Відтак громадськістю вкрай негативно будуть сприйняті дії влади, спрямовані на чергове часткове «удосконалення» роботи правоохоронних органів, яке полягатиме здебільшого лише у структурних, а не змістовних змінах.

Правоохоронні органи наразі вимагають не локальних, а таких системних перетворень, які б забезпечили цілісну модернізацію всіх їхніх підрозділів і функцій на основі ідеї захисту прав людини та суспільства та базувалися на відповідному досвіді європейських країн, які свого часу успішно реформували поліцію в умовах постсоціалістичного контексту.

При цьому, на наш погляд, під час реформування правоохоронних органів України мають бути враховані наступні принципові моменти.

1. Потрібно ухвалити єдиний законодавчий акт, що регулює діяльність всіх органів державної влади, на які покладено функцію охорони публічного порядку. Таким чином цей закон повинен на рівній основі регулювати діяльність: 1) всіх органів міліції (включаючи Управління державної охорони, підрозділів боротьби з організованою злочинністю, підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків тощо); 2) підрозділів Державної прикордонної служби України; 3) оперативних підрозділів Державної митної служби України; 4) податкової міліції; 5) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

2. Необхідно структурно об’єднати всі підрозділи правоохоронних органів за предметом їх діяльності. Створити муніципальну міліцію, яка діятиме на території відповідних громад та буде фінансуватися цими громадами.

3. Важливо позбавити органи міліції невластивих їм функцій: 1) державної реєстрації та обліку транспортних засобів; 2) контролю за торгівлею транспортних засобів; 3) прийняття іспитів на право керування транспортними засобами і видання посвідчень водія; 4) оцінювання майна; 5) ліцензування деяких видів господарської діяльності тощо.

4. Обов’язково проводити перевірку кандидата на посаду у правоохоронні органи за допомогою поліграфу, а також застосовувати поліграф під час вирішення питання про підвищення правоохоронця по службі.

5. Встановити конкурсний принцип заміщення вакантних посад у правоохоронних органах, включаючи керівні посади. Передбачити, що особа, яка вперше вступає на посаду у правоохоронний орган, складає іспит у вигляді анонімного тестування. Бали, які отримає кандидат, мають вирішальне значення при конкурсі на зайняття вакантних посад.

6. Встановити, що проведення конкурсу на вакантну посаду у правоохоронний орган, а також здійснення розгляду скарг на дії правоохоронців, відноситься до компетенції спеціальних комісій, які складаються з представників міліції, представників органів місцевого самоврядування, адвокатів і правозахисників. Рішення комісії ухвалюються колегіально шляхом голосування, при цьому представники міліції та органів місцевого самоврядування складають меншість у складі комісії.

7. Передбачити гарантії для того, щоб унеможливити свавільне і безпідставне звільнення працівника правоохоронного органу на розсуд його керівника.

8. Встановити у законі розмір заробітної плати працівників правоохоронних органів, передбачивши істотне збільшення її середнього розміру у порівнянні з сьогоднішніми реаліями. Підвищення розміру заробітної плати здійснити, зокрема, за рахунок оптимізації структури і функцій правоохоронних органів та суттєвого скорочення  чисельності їх працівників.