Законодавчий імунітет менеджменту "Альфа-Банку" – це сумнівне рішення

До мене звернулись журналісти одного з видань з питанням, що я думаю про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану”. Йдеться про зміни, які стосуватимуться Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Хоча напряму це не вказано, але ці зміни пишуться під націоналізацію “Альфа-Банку”. Схоже, що саме менеджмент та власники цього банку лобіюють цей законопроект через Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев.

Цікаво, що офіційно на сайті парламенту він ще не зареєстрований. Принаймні, мені не вдалось його там знайти. Його можуть спробувати без зайвого розголосу швидко ухвалити на засіданні профільного комітету, а потім у залі парламенту.

В чому ризики його ухвалення без широкого обговорення?

Запропоновані зміни до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” фактично надають імунітет менеджменту “Альфа-Банку” від будь-яких претензій у випадку націоналізації.

Зміни дослівно передбачають, що “Національний банк не застосовує до таких керівників (у тому числі до керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджеру, головного комплаєнс-менеджеру) ознаки небездоганної ділової репутації, визначені нормативно-правовими актами України, у зв’язку із прийняттям ним рішення про виведення з ринку системно важливого банку та/або Фондом рішення про припинення повноважень відповідних керівників”.

Ок, ще можна не виставляти менеджменту цього банку претензій в частині того, що вони працювали на російських олігархів. Це, по суті, було дозволено українських законодавством.

Але є питання щодо всієї діяльності менеджменту цього банку, яка може стосуватись сприянню міскодінгу, співпраці з гральним бізнесом, ухиляння від сплати податків, пов’язаного кредитування тощо.

Тобто, на законодавчому рівні хочуть законодавчо передбачити ситуацію, коли менеджмент цього банку без жодних питань до їхньої попередньої діяльності в “Альфа-Банку” може пізніше повернутись “з бездоганною репутацією” на керівні посади у банківську систему України.

Здається, що це не зовсім правильний підхід. Банк, до того ж великий, це така велика шафа зі своїми скелетами. Враховуючи це, має бути впевненість, що ці менеджери не виконували жодних сумнівних завдань російських олігархів, не впливали на обороноздатність країни, не збирали та не передавали інформацію про економічну систему України. Або, принаймні, що вони робили, щоб унеможливити такий негативний вплив.

Тобто, без аналізу, чим займався “Альфа-Банк” на чолі з його менеджментом, виписувати йому на законодавчому рівні “відпущення всіх гріхів” — це доволі контроверсійне рішення.

Крім того, сама ситуація, що менеджмент російських олігархів може щось лобіювати через парламентські комітети — це занадто.

Слід нагадати, що йде десятий рік війни. “Альфа-Банк”, який зараз має назву “Sense Bank”, це частина банківської “Альфа-груп”. Він належить російським олігархам, які знаходяться під українськими та міжнародними санкціями. І ми досі на повному серйозні розглядаємо варіанти, які виписуються прямо під них .

У зв'язку з цим хочу особливо звернути увагу пані Южаніної.

Шановна Ніно Петрівно, чи бачили ви взагалі ці пропозиції? Зверніть, будь-ласка, увагу на них.

Також хочу привернути увагу до цього законопроекту пані Маркарової.

Оксано Сергіївно, Ви, як колишній міністр фінансів, а зараз посол України в США, розумієте, що в разі ухвалення цього законопроекту у цьому вигляді саме Вам потім доведеться пояснювати нашим американським союзникам, чому залишається можливим вплив на українських законодавців менеджменту російських олігархів. Навряд чи це будуть приємні питання.