Країна має "прогодувати" українських агробаронів
Податкова політика
Пригадую фразу одного з нардепів-аграріїв, яку вважаю однією з найбільш епічних сучасної української історії, проголошену у 90-ті роки минулого століття з трибуни Верховної Ради: “Українська держава має прогодувати своє село!” Це було сказано у контексті чергового списання боргів та вимагання додаткових пільг для аграрних підприємств. Показово, що коли вже за часів прем'єрства Ющенка припинилися всі ці ігри зі списанням боргів, наданням пільг для них та контролем за цінами на аграрну продукцію, аграрний сектор почав бурхливо розвиватися, генеруючи мільярдні прибутки та появу в Україні аграрних мільярдерів та мультимільйонерів.
Вкотре згадав ту фразу, подивившись оприлюднений список 200 компаній — найбільших платників податків в Україні у 2020 році.
На перших ролях компанії з видобування нафти та газу, їхнього транспортування, виробництва нафтопродуктів, виробники тютюнових виробів (з перших 12 вони займають 4,5,6 і 12 місце), виробники електроенергії та металургійної продукції, телекомунікаційні компанії. Але ось цікаво, агробаронів — доларових мільярдерів та мультимільйонерів — у нас чимало, до речі, певною мірою, завдячуючи блокуванню права на купівлю-продаж сільгоспземель, а серед 200 найбільших платників податків тільки декілька агрокомпаній, причому, лише у другій частині цього списку. Часи змінилися, “червоних” директорів колгоспів та радгоспів у парламенті вже давно немає, а аграрне лобі у Верховній Раді залишається найбільш потужним та впливовим. Чого варте нещодавнє рішення, яке передбачає зниження до 14 відсотків ставки ПДВ на виробництво аграрної сировини, чого немає ніде в світі. В деяких країнах знижують ставку ПДВ на певні соціальні продукти харчування, але не на агросировину.
Причому, рішення, які ухвалюються в інтересах сировинних аграрних компаній, призводять до все більшого перетворення Україну у суто сировину державу, з деградуючою переробною промисловістю, з низьким рівнем доданої вартості. Відповідно — з меншим рівнем зарплат найманих працівників та незначних сплачених податків до держбюджету.
Тобто, ми на новому витку розвитку економіки України знову прийшли до ситуації, коли вся країна має “прогодувати” наших агробаронів. До речі, незважаючи на їхні статки та вплив на економічну політику в державі, їх ніхто “олігархами” не називає.
Платять податки, формуючи джерела надходження коштів до державного та місцевих бюджетів — одні виробники товарів та послуг, а збагачуються, купуючи собі літаки, яхти, маєтки в Україні та закордоном — зовсім інші.
Ну і зараз “слуги народу”, не приховуючи, хочуть “подоїти” малий та середній бізнес та заробітчан, а ось діяльність в інтересах аграрного лобі — то святе.
Це цілком відображає справжній рівень професіоналізму, компетентності, корумпованості та цинізму сьогоднішніх “слуг народу”.
- Наслідки реконструкції (добудови) квартири із змінами геометричних розмірів Євген Морозов вчора о 19:46
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній Інна Ковальчук вчора о 17:09
- Дердбюджет-2025: теорія неймовірного Любов Шпак вчора о 17:03
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту Юрій Бабенко вчора о 16:44
- Інноваційна інфраструктура: ключ до виживання в умовах технологічної турбулентності Єгор Осадчук вчора о 14:30
- Дело "Хачапуридзе и Хачидзе против Грузии": нарушение права на справедливый суд Дмитро Зенкін вчора о 13:57
- "Маски-шоу" для укриттів Євген Магда вчора о 11:21
- Актуальные вызовы правового регулирования во время войны Світлана Приймак вчора о 01:44
- Повторне звернення до суду з апеляційною скаргою Євген Морозов 16.09.2024 19:25
- Відносини держави та громадянина – це соціальний договір Дана Ярова 16.09.2024 16:38
- Що робити сусідам, якщо поруч розпочалося самовільне будівництво Павло Васильєв 16.09.2024 14:34
- Аутсорсинг у лікарнях – популярний тренд на українському ринку Сильвія Красонь-Копаніаж 16.09.2024 10:44
- Як поводитись під час неочікуваного "візиту" правоохоронців: пʼять порад адвоката Денис Терещенко 16.09.2024 08:06
- Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду після спливу річного строку Євген Морозов 15.09.2024 20:49
- Отсрочка от мобилизации: что делать по истечении срока Віра Тарасенко 15.09.2024 12:04
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 670
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України 188
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 149
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА 94
- Як декларувати криптовалюту в Україні 72
-
Один з найбільших агрохолдингів України заявив, що опинився на межі закриття
Бізнес 34375
-
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про підвищення податків
Фінанси 25730
-
Буданов натякнув, а Набіулліна визнала. Коли у РФ почнуться проблеми з грошима
Фінанси 19778
-
Прокуратура вимагає знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 16291
-
На Київщині знищують старовинну пам’ятку архітектури віком 3500 років
Життя 13453