Небезпідставно висловлюються думки, що в запропонованих змінах може бути досить багато прихованого лобізму, і, при цьому, мало дійсно реформаторських ідей.
Досить негативно на можливі нововведення відреагували ті, хто пов'язаний з “відновлюваною енергетикою” — інвестори, асоціації, експерти та, навіть, депутати. Мова йде про відміну «нульової» ставки акцизу на продаж «зеленої» електроенергії і впровадження її на рівні від 3,2% до 40%.
Критика цілком очікувана, особливо з боку тих інвесторів, які вже вклали свої кошти в об'єкти “зеленої енергетики”. Бо це означає, що держава діє у шахрайський спосіб — міняє правила гри по відношенню до тих, хто вже інвестував свої кошти. Виникає риторичне питання, чи можна взагалі тоді мати справою з Україною та інвестувати кошти в її економіку?
Але, крім цього, є питання, що акцизний збір намагаються запровадити, коли ще й досі не вирішили проблему боргів 2020 року перед підприємствами “зеленої енергетики”. Борг лише скоротили з 22,4 млрд грн до 17,6 млрд грн. До того ж, підписуючи меморандум з інвесторами “зеленої енергетики” про погашення боргів та зниження тарифів, уряд гарантував дотримуватися умови щодо відсутності будь яких змін законодавства в частині “зеленої енергетики” у майбутньому. Принаймні, ці зміни не можуть стосуватися тих, хто вже інвестував свої кошти у потужності відновлюваних джерел енергії.
Крім того, виникає ось яка цікава особливість, пов'язана із “зеленою енергетикою”.
Якщо зайти на сайт ДП «Гарантований покупець» та подивитися на стан розрахунків за вироблену електроенергію, можна помітити один нюанс. У січні, лютому і березні 2021 року підприємствам ВДЕ щомісяця заплатили чітко 93% від потрібної суми.
Це означає, що за кожен з цих місяців виробникам з ВДЕ недоплатили 7% коштів. Ця цифра якраз чудово лягає в діапазон ставок акцизного збору, який планує запровадити уряд. Для одних видів “зеленої енергетики” податок більший, для інших — менший. Але цілком по галузі може і вийти 7% акцизу на “зелену” енергію.
Звісно, нововведення у разі підтримки законопроекту в парламенті, можливо, будуть діяти лише за декілька місяців.
Але загалом тенденція виглядає наступною. Уряд не планує виплачувати борги 2020 року, не доплачує на початку 2021 року та ініціює зміни в законодавстві, запровадженням акцизного збору.
Все це, по суті, є порушенням меморандуму, який прем'єр-міністр Шмигаль рік тому підписував з представниками іноземних та національних інвесторів. Серед багатьох положень там є чіткий пункт, яким держава гарантує не допускати подальші зміни законодавства, які б зменшували доходи інвесторів.
І цей пункт свідомо порушується навіть тоді, коли є ризик зазнати поразки в арбітражному позові від одного відчайдушного іноземного інвестора.
Та більше непокоїть те, що ситуація з боргами і постійними недоплатами буде тягнутися роками. Цим і завершиться стратегія держави щодо реалізації енергетичного «зеленого» переходу, “інвестиційних нянь” та загального ставлення до інвесторів — як українських, так і іноземних.
