Ніхто не звернув увагу, що уряд ввів "Роттердам+" – тільки для бензину
Регулювання цін на бензин
Бурхлива реакція в експертному середовищі та соцмережах щодо спроб уряду регулювати ціну на пальне залишила поза увагою два важливих аспекти цього рішення, на які хотілось би звернути увагу.
Уряд обмежив торгову націнку на бензини і дизпаливо для операторів АЗС на період карантину. Це очікувано викликало супротив більшості власників автозаправних станцій, однак на наступний день ціни все ж знизили в середньому на 1-2 грн за літр.
Це рішення доволі суперечливе і, м’яко кажучи, не відповідає духу вільного ринку. Однак принцип, за яким вирішено регулювати ціни на бензин зрозумілий і доволі поширений в Україні.
За такою ж формулою, як зараз вчинили з регулюванням цін на пальне для авто, населення роками оплачує природний газ. Ціна на газ визначається за формулою “Амстердам+” (раніше було тем саме, але ціна формували на базі іншого хабу — “Дюссельдорф+”)
Атомні АЕС закупають уранову руду і ядерне паливо, а теплові електростанції до 2019 року купували вугілля. Якраз вугільна формула отримала найбільший розголос і гучну назву «Роттердам+». І використання органами виконавчої влади для регулювання цін на ті чи інші сировинні товари так званого імпортного паритету, насправді цілком правильне і ніколи не викликало зауважень у партнерів України з МВФ, Світового банку та ЄС.
Тобто, ціни на енергоресурси, які Україна імпортує — вугілля, бензин, газ — так чи інакше прив’язані до формули імпортного паритету. Це логічно, зрозуміло і, в принципі, прозоро.
Так, наприклад, всі 100% контрактів українських компаній на постачання бензину зав’язані на котируванні бензину в регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен, які публікує видання Platts. За таким принципом бензини продає Кременчуцький НПЗ, Шебелинський ГПЗ, білоруські і литовські нафтопереробні заводи. Це котирування — CIF NEW/Basis ARA — і було використано українським урядом. До котирувань у портах Амстердам-Роттердам-Антверпен уряд дозволив операторам АЗС плюсувати не більше 5 грн/л для бензинів і 7 грн/л для дизпалива. До речі, більшість АЗС і так не виходила за встановлений урядом верхній поріг цін.
Але повернімося до теми урядового регулювання цін на пальне, в контексті, правильне чи неправильне таке рішення.
Державне регулювання цін дійсно може мати місце, коли ринок недосконалий. Тобто, коли низький рівень конкуренції, від чого ціни для споживачів необґрунтовано завищені. В такому випадку держава не те що може, а мусить втрутитися для захисту інтересів споживачів.
Коли працювала вищезгадана формула «Роттердам+», ринку електроенергії і вугілля фактично не існувало, і її вводили на перехідний період. Як тільки ринок запустили влітку 2019 року, вона втратила чинність і актуальність.
Ринок нафтопродуктів насправді пішов вперед, у порівнянні з вугіллям, однак ідеальним його також назвати не можна. За останні 4 роки АМКУ шість разів звинувачував великих операторів АЗС у змові. Рішення АМКУ про монопольну змову проходили всі судові інстанції і вступили в силу. Тобто, офіційно ринок нафтопродуктів містить ознаки картельних змов та перманентного зловживання монопольним становищем.
Однак, попри зрозумілий принцип прив’язки до зовнішніх котирувань і об’єктивні проблеми ринку нафтопродуктів, влада, на мою думку, вчинила не дуже далекоглядно.
Регулювати рівень конкуренції, а відтак і ціни, в розвинутих країнах прийнято через антимонопольне відомство, а не актами уряду. У першу чергу, це функції АМКУ — не допускати перекосів і зловживань на тих чи інших ринках.
І це рішення Кабміну лише в котре підтвердило інституційну неспроможність АМКУ, який попри шість завершених розслідувань, так і не спромігся домогтися адекватного рівня конкуренції на роздрібному ринку нафтопродуктів.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422