Люди однакові, а життя різне.

Є дві групи людей, які ведуть бюджет і які ні, і це не залежить від фінансового статку родини, це скоріше прояв фінансової культури.

Одна родина старанно веде, записуючі всі доходи та витрати, плануючи свої подальші фінансові дії, старанно дотримуючись своїх запланованих витрат, відмовляючи собі в спонтанних забаганках чітко крокуючи до своєї фінансової мрії. Заощаджені гроші вони сумлінно відкладають на майбутнє, створюючи різні сімейні фонди. Кредитні ресурси такі родини також використовують в своєму плануванні, але з розумінням, вираховуючи всі наслідки таких дій, бо вони розуміють, що кредити це запозичення грошей у себе в майбутньому. Такі ресурси вони використовують не на проїдання та на речі, які приносять тільки тимчасове задоволення, а на масштабні та значущі для них цілі.

Інші не ведуть свій бюджет, це не значить, що його нема, просто живуть та насолоджуються життям, як часто такі люди кажуть «життя одне, то треба його прожити яскраво». Ці люди не задумуються про свої цілі, вони у них є, але часто при досягнені вони уповають на випадок та на збіг обставин. Кредитами вони користуються не звертаючи увагу на відсоткові ставки «життя яскраве, то чого себе стримувати». Про заощадження взагалі мова не йде, такі люди часто кажуть ми так мало заробляємо, а витрат так багато.

Але час іде і нажаль ми всі не молодіємо.

Якщо проглянути на фінансовий стан одних та інших через років десять, то побачимо цікаву ситуацію, одні живуть заможно, маючи накопичення та інші потрібні речі, а у інших не чого нема, та ще купа боргів, які все більше і більше, тягне їх в низ до дна.

Якщо перейти від бюджету родинного до бюджету держави, він не чім не відрізняється тільки масштабом.

Є доходна частина та видаткова.

Доходна частина складається з: постійних доходів, сезонних та тимчасових.

Видаткова частина складається з: щоденних (щомісячних витрат), виплата боргу, сезоні, сімейні події, непередбачені та інші витрати.

За цими категоріями можна розписати любий бюджет, починаючи від особистого до державного.

У нашої держави цей бюджет дуже розхитаний, борги починають давити на нього, і якщо хтось думає що він до цього не причетний то глибоко помиляється. Настане час, коли всі ми відчуємо кожен на собі цей тиск.

Перша порада в таких випадках: переглянути свій бюджет, та знайти сили сказати що ми живемо не по доходам.

Друга порада: зменшити видатки, та переглянути виплати по кредитам (зробити реструктуризацію).

Третє: перестати брати кредити на поточні витрати.

До чого скажете це я, та просто послухав звіт пана міністра Колобова у ВР.