Повага до інвестора: словом чи ділом?
Будь-який інвестор хоче правової визначеності щодо об’єкту свого права власності та процедур їх ефективного захисту державою, в тому числі, і судовою гілкою влади.
Під час роботи українсько-литовського економічного форуму президент України Володимир Зеленський вчора проголосив промову, яка містила сильні меседжі для іноземних інвесторів.
«Ми поважаємо будь-якого інвестора, який працює у нас в країні. Це стосується всіх. В незалежності від сектору та напрямку бізнесу - починаючи від ресторанного і до сектору енергетики. Я ще раз хочу підтвердити, що я і моя команда не буде робити жодних необдуманих а невиважених кроків, які б стосувалися ретроспективних змін в нашому законодавстві, які б погіршували умови для ведення бізнесу в країні. Ми очікуємо на значну активізацію інвестиційної діяльності і запрошуємо вас в Україну для того, щоб стати частиною нашого успіху».
Така активна позиція Президента з рекламування інвестиційного клімату України на різних міжнародних майданчиках цілком органічно поєднана, в тому числі, з останніми повідомленнями Уряду про наміри запустити приватизаційні процеси щодо декількох сотень державних підприємств.
Безперечно, висловлена Президентом країни підтримка майбутнім іноземним інвесторам, викличе в них зацікавленість. Але далі буде аналіз. Не слів, а реального інвестиційного клімату, реальних кейсів тих інвесторів, які вже ризикнули працювати в Україні. Реального стану захисту їх прав, в тому числі, судами. В тому числі, з урахуванням достатньо частої зміни політичних команд, які керують державою.
Звичайно, кому як не адвокатам, знати саме про негативний досвід іноземних інвесторів. Команда нашого адвокатського об’єднання також може навести приклади ситуацій, коли місцева влада замість підтримки підприємств з іноземними інвестиціями всіляко перешкоджає їх роботі. Замість розвитку бізнесу інвестору приходиться думати, як захистити себе. Але місцева влада в кожному регіоні може поводити себе по різному.
Найбільшими ж маркерами для потенційного інвестора стають кейси не місцевого, а державного значення, які реально відображають саме державну політику.
Як один з показових прикладів можна навести ситуацію з Укртелеком, навколо якого вже три роки точаться судові баталії.
Позовні вимоги Фонду держмайна спрямовані на повернення пакету акцій у державну власніть, начебто через невиконання двох (!) з п’ятдесяти (!) умов приватизаційного договору купівлі-продажу. В термінології ж інвесторів цей процес має досить непривабливе визначення – «реприватизація» і є для них поганим сигналом щодо реального інвестиційного клімату.
Будь-який інвестор хоче правової визначеності щодо об’єкту свого права власності та процедур їх ефективного захисту державою, в тому числі, і судовою гілкою влади. Трирічний судовий марафон Укртелекому свідчить про відсутність такої визначеності та недостатності навіть у вищої судової інстанції волі поставити крапку в цій історії.
Підстави позову Фонду теж викликають багато питань. Одним з двох порушень умов договору з боку інвестора, заявлених Фондом у позові, було невиконання зобов’язання зі створення телекомунікаційної мережі спеціального призначення. Звучить серйозно. В той же час, з матеріалів справи та висновків Верховного суду випливає, що інвестор насправді повністю виконав відповідні, а держава в особі уповноважених органів навіть фактично вже користується цією телекомунікаційною мережею, однак відмовляється юридично оформити прийняття мережі в користування без будь-яких підстав.
Щодо начебто невиконання зобов’язань з інвестування, то під час розгляду справи інвестор надав суду ґрунтовні докази, в тому числі, аудиторські звіти, про інвестування за п’ять років більш ніж 800 мільйонів доларів США в розвиток компанії, яка стала показувати прибуток. В той же час, сфера телекомунікацій у всьому світі розвивається і йде вперед семимильними кроками. Використання Укртелекомом нових інноваційних технологій потребує подальшого інвестування значних коштів.
Чи сприяють нескінчені судові процеси подальшому інвестуванню в Укртелеком? Питання риторичне і відповідь для усіх очевидна.
Отже швидке і остаточне вирішення справи Укртелекому необхідно державі для того, щоб зробити її позитивним сигналом для потенційних інвесторів та надати новий поштовх розвитку та інвестиціям у сфері телекомунікацій.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 176
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 53
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 19646
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 6123
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 5703
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4945
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4886