Людину має засуджувати не громадська думка, а рішення суду

У питаннях власності в світі є так звані "кити", тобто, ті принципи, порушення яких неприпустиме. Один із них говорить про те, що власність людини є недоторканною та охороняється законом. У той же час є рамки, в межах яких повноваження власника можуть бути обмежені державою. Це відбувається тоді, коли майно отримане внаслідок вчинення злочину; доходів, одержаних злочинним шляхом; коли майно стає засобом вчинення злочину.

У таких випадках допускається і стягнення, і конфіскація. Проте ці поняття нерозривно пов'язані з фактом доведення вини людини у вчиненні злочину. Її має засудити не «громадська думка»,  а суд. До відповідного рішення, за Конституцією, особа вважається невинною у вчинені злочину. Тоді як можна позбавити її майна? Відповідь: ніяк.  

Цілком можлива ситуація, коли держава конфіскує ваші кошти та майно, використовуватиме їх, а по закінченні строків давності, термінів слідства, коли ваша вина не буде доведена і ви справедливо прийдете за своїм майном, вам скажуть: а його немає. Що далі? Звернення в суд з прав людини, рішення не на користь держави України, відшкодування, але вже з урахуванням інфляції за кожен рік, протягом якого людина була позбавлена свого майна.

Політики маніпулюють прізвищем Януковича при визначенні цього закону. Проте не може бути процедура прописана під конкретну сім'ю, оскільки це порушує конституційний принцип рівності, робить правосуддя вибірковим, а також суперечить ще з десятку європейських конвенцій. Крім того, у випадку з Януковичем цей закон матиме зворотну дію в часі, оскільки на момент реєстрації кримінального провадження стосовно колишнього президента його не було, а в разі застосуванні цієї норми фактично посилюється відповідальність особи, що також протирічить конституційному принципу недопустимості зворотної дії закону в часі.

І, якщо абстрагуватися від екс-президента, то майно будь-якої людини, відносно якої буде зареєстровано провадження в корупційному діянні, зможуть заарештувати, а під час слідства - конфіскувати. 

Гадаю, парламент цей закон все-таки не прийме, а якщо й так, то його навряд чи підпише президент. Він звернеться в КСУ, а суд відсуне його в довгий ящик на багато місяців. Свою позицію також озвучили і європейці: такі ініціативи українського законодавця порушують права людини, і крапка.