Яка українська продукція актуальна на західних ринках?
Чому продукція ключових галузей українського виробництва: хімічної, металургічної, енергетичної - не затребувана на європейських ринках, і в яких сферах, навпаки, помітне певне експортне пожвавлення?
Чому продукція ключових галузей українського виробництва: хімічної, металургічної, енергетичної - не затребувана на європейських ринках, і в яких сферах, навпаки, помітне певне експортне пожвавлення?
За останні два роки Україна девальвувала національну грошову одиницю на 280 %. Було б логічно, якби на тлі цього зросли експортні потужності нашої країни, адже товари в доларову еквіваленті тепер значно дешевші. Проте, якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення.
Так, продукція основних галузей українського виробництва – хімічної, металургічної, енергетичної – є застарілою та неактуальною на західних ринках. Загалом це закономірно, адже за відсутності інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси та науково-дослідну діяльністі навіть при такій величезній девальвації прогресу не буде. Тому експортний потенціал, якщо й нарощується, то за рахунок групи продуктів харчування та сировини.
Минулого тижня світову економічну спільноту, а особливо США, сколихнула інформація з Китаю про девальвацію їх національної валюти на мізерні, з точки зору українця, 1,6 %. Основна причина панічних настроїв – нарощення експортної потужності КНР за рахунок знецінення юаня, адже тепер її товари стають дешевшими в доларах, а отже, більш конкурентноздатними.
Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив відомості щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Оскільки загальний обсяг експорту зменшився (з $ 27,9 млрд на 2013 рік, до $ 15,4 млрд у 2015 році), виводячи динаміку, аудитори порівнювали частки в структурі експорту тієї чи іншої товарної групи. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту на 7,6 % підвищилася частина продуктів рослинного походження, з них зернових культур – на 6,7 %; на 2,6% – жирів та олій тваринного походження; деревини і виробів з неї – на 1,2 %.
Натомість зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6 %.
Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди. Динаміка ж експорту демонструє, що ринки країн ЄС, які вже сьогодні є відносно відкритими для України, а повністю такими стануть з наступного року, в основному зацікавлені в Україні як у виробнику сільськогосподарської продукції.
Тенденція до попиту на вітчизняну сільгосппродукцію з боку європейських ринків ЄС на сьогодні ні для кого не є секретом, а тому ця галузь потребує уваги держави й посилення експортних можливостей.
За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. З наступного року ще й скасується пільговий податковий період. Тобто, ефективна державна підтримка аграріїв як така відсутня, а заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток їхньої діяльності.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11474
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 7085
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6339
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5271
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4594