Говорили, балакали…
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Слід визначити поняття цього економіко-правового явища. Деофшоризація – це проведення державою комплексних заходів в законодавчій, правозастосовчій, інформаційній і технічній сферах для зниження або усунення з національного господарського обіг резидентів держави під виглядом іноземних осіб або з використанням іноземних господарського-правових структур, які мають переважно незаконні або недобросовісні цілі.
Для проведення заходів з деофшоризації провідні держави Світу вже долучились до автоматичного обміну податковою інформацією з 2017 року. Наразі укладаються двосторонні угоди про автоматизований обмін податковою інформацією між різними державами. Глобальний процес вже запущено давно. Що стосується України, то влада постійно відтерміновує прийняття відповідних рішень для впровадження системи автоматизованого обміну податковою інформацією. Після неодноразових гучних заяв представників влади, створень спеціальних уповноважених органів для розгляду цього питання процес все ще на стадії готування.
Про що йде мова?
Автоматизований обмін податковою інформацією – це новий стандарт, розроблений ОЕСР, (англ. Organization for Economic Co-operationand Development, OECD), метою якого є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Даний обмін інформацією корисний для держави тим, що відкриє доступ до особистих даних власників рахунків, включаючи ім'я, адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи, баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Україна не є членом даної організації, що є одним із стримуючих факторів для процесу деофшоризації.
В 2014 році було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва. У квітні 2016 року голова ДФС Роман Насіров заявив, що Україна готова приєднатися до угоди про обмін податковою інформацією. Також ж в квітні Указом Президента створюється робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Відповідно до вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Знову гучні заяви і «рішучі кроки» нічого за собою юридично значущого не понесли. За словами голови ДФС Насірова, приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією дозволить фіскальній службі вже з початку 2017 року отримувати дані з інших країн про іноземні та офшорні компанії українських резидентів, відкриті ними рахунки, а також виявляти порушення податкового законодавства України. Але ніхто не враховує того, що окрім ратифікації Конвенції, прийняття багатосторонньої угоди про автоматизований обмін податковою інформацією, потрібно ще укласти двосторонні угоди між країнами підписантами на взаємообмін такою інформацією і запровадити технічні стандарти передачі даних. На даний момент Україна не уклала жодної подібної угоди, хоча ратифікувала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ще у 2008 році. Також необхідно зазначити, що без змін в національне законодавство умовно прийнятий стандарт не може гарантувати реального обміну податковою інформацією між країнами.
Україні необхідно прийняти національне законодавство, що зобов'язує банки та фінансові установи запровадити певні стандарти по ідентифікації фактичних власників рахунків, а також надавати інформацію про такі рахунки до компетентного органу (ДФС).
Вже пройшло більше половини року з моменту заяв Президента, міністрів, парламентарів та інших представників влади, а обіцяних законопроектів у Верховній Раді немає. В засобах масової інформації значно зменшився ажіотаж стосовно цієї теми. Враховуючи зацікавленість народних депутатів у використанні офшорних структур, можна впевнено говорити про опір законодавчим ініціативам щодо приєднання Україною до автоматичного обміну податковою інформацією.
Отже, для реального приєднання Україною до обміну податковою інформацією необхідно виконати величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному напрямках. Поки для приєднання до обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами нічого суттєвого і дійсно важливого в правовому розумінні не зроблено.
- Забезпечення позову в доменних спорах: як суди блокують домени й обхід Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни — без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1223
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 773
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 645
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 209
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 151
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 1892
-
"Важливий кожен мегават". Україна активізує розбудову ЛЕП на схід держави
Бізнес 1045
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 910
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 856
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 838
