Говорили, балакали…
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Питання деофшоризації економіки України залишається актуальним протягом багатьох років незалежності. На даному етапі розвитку подій ця проблема викликає вже все більшого суспільного розголосу і критичного ставлення збоку фахівців у цій сфері.
Слід визначити поняття цього економіко-правового явища. Деофшоризація – це проведення державою комплексних заходів в законодавчій, правозастосовчій, інформаційній і технічній сферах для зниження або усунення з національного господарського обіг резидентів держави під виглядом іноземних осіб або з використанням іноземних господарського-правових структур, які мають переважно незаконні або недобросовісні цілі.
Для проведення заходів з деофшоризації провідні держави Світу вже долучились до автоматичного обміну податковою інформацією з 2017 року. Наразі укладаються двосторонні угоди про автоматизований обмін податковою інформацією між різними державами. Глобальний процес вже запущено давно. Що стосується України, то влада постійно відтерміновує прийняття відповідних рішень для впровадження системи автоматизованого обміну податковою інформацією. Після неодноразових гучних заяв представників влади, створень спеціальних уповноважених органів для розгляду цього питання процес все ще на стадії готування.
Про що йде мова?
Автоматизований обмін податковою інформацією – це новий стандарт, розроблений ОЕСР, (англ. Organization for Economic Co-operationand Development, OECD), метою якого є боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Даний обмін інформацією корисний для держави тим, що відкриє доступ до особистих даних власників рахунків, включаючи ім'я, адресу, індивідуальний податковий номер, дату і місце народження, номер рахунку і назву звітної фінансової установи, баланс по рахунку на кінець відповідного календарного року.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — це міжнародна організація, що об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим ІРЛП і розглядаються як розвинені. Україна не є членом даної організації, що є одним із стримуючих факторів для процесу деофшоризації.
В 2014 році було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва. У квітні 2016 року голова ДФС Роман Насіров заявив, що Україна готова приєднатися до угоди про обмін податковою інформацією. Також ж в квітні Указом Президента створюється робоча група для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Відповідно до вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Знову гучні заяви і «рішучі кроки» нічого за собою юридично значущого не понесли. За словами голови ДФС Насірова, приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією дозволить фіскальній службі вже з початку 2017 року отримувати дані з інших країн про іноземні та офшорні компанії українських резидентів, відкриті ними рахунки, а також виявляти порушення податкового законодавства України. Але ніхто не враховує того, що окрім ратифікації Конвенції, прийняття багатосторонньої угоди про автоматизований обмін податковою інформацією, потрібно ще укласти двосторонні угоди між країнами підписантами на взаємообмін такою інформацією і запровадити технічні стандарти передачі даних. На даний момент Україна не уклала жодної подібної угоди, хоча ратифікувала Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ще у 2008 році. Також необхідно зазначити, що без змін в національне законодавство умовно прийнятий стандарт не може гарантувати реального обміну податковою інформацією між країнами.
Україні необхідно прийняти національне законодавство, що зобов'язує банки та фінансові установи запровадити певні стандарти по ідентифікації фактичних власників рахунків, а також надавати інформацію про такі рахунки до компетентного органу (ДФС).
Вже пройшло більше половини року з моменту заяв Президента, міністрів, парламентарів та інших представників влади, а обіцяних законопроектів у Верховній Раді немає. В засобах масової інформації значно зменшився ажіотаж стосовно цієї теми. Враховуючи зацікавленість народних депутатів у використанні офшорних структур, можна впевнено говорити про опір законодавчим ініціативам щодо приєднання Україною до автоматичного обміну податковою інформацією.
Отже, для реального приєднання Україною до обміну податковою інформацією необхідно виконати величезний обсяг роботи в законодавчому, інфраструктурному і технічному напрямках. Поки для приєднання до обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами нічого суттєвого і дійсно важливого в правовому розумінні не зроблено.
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1457
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 305
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 254
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 170
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 164
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 3930
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3134
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2876
-
"Планую дожити до 120 років": що їдять мільярдери Тіль, Еллісон й інші та що каже наука
Життя 2543
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2208
