Successful transition to adult life або Як Великобританія підтримує свою молодь

Традиційно молодіжній політиці в Україні приділяють мало уваги. Чому це хибний шлях та як Велика Британія підтримує свою молодь розповім у своєму блозі.

Поки у всьому світі бушує коронавірус і ми всі #залишаємося вдома, розповім вам про візит української делегації парламентарів до Великої Британії. Поїздка відбулась наприкінці лютого та була організована Британською Радою (British Council) за підтримки Міністерства культури, медіа та спорту Великобританії (the Department of Digital, Culture, Media and Sport of the UK). Мета нашої поїздки - вивчити досвід Міністерства культури, медіа та спорту острівної країни. 

В цьому матеріалі я розповім про знахідки та свої висновки щодо реалізації молодіжної політики в Британії. Отже, почнемо з основ: заходи молодіжної політики в UK поширюється на вікову групу від 10 до 25 років. На всю вікову групу поширюється реалізації цілі “fun and play”. Мета - забезпечення проведення змістовного дозвілля. А для вікової групи 13-19 років існує ряд програм спрямованих на здобуття soft-skills та соціалізацію у суспільні процеси.

На національному рівні на молодіжну політику виділяється близько 1 млрд фунтів стерлінгів. Пріоритетами на національному рівні є напрямки Громадянська Активність (Civic Action) та залучення молоді до прийняття рішень (Youth Voice).

В рамках Civic Action реалізується масштабна програма “I will”. Вона - направлена на “залучення через участь”. В рік через неї підтримується близько 6500 проектів. Переважно це невеликі проекти чи ініціативи локального рівня. 

Youth Voice, спрямований на підтримку молодіжних рад та інших консультативних органів, які дозволяють молоді впливати на прийняття рішень владою. 

Крім того, значна увага приділяється розвитку soft-skills, а саме лідерству, вмінню поводитись в команді та багато іншого. DCMS фінансує літню чотирьох тижневу програму, яка і ставить за мету в учасниках прокачати ці навички. Щороку вона охоплює близько 100 000 підлітків. Підтримується також програма університетських обмінів Erasmus з щорічним бюджетом в 5 млн фунтів, вона охоплює близько 5000 молодих людей.

На локальному рівні реалізація молодіжної політики варіюється. Так, в Манчестері, населення якого близько 600 000 людей, на молодіжну політику з бюджету муніципалітету виділяється 2,6 млн. фунтів. З них 0,7 йде на розвиток інфраструктури, зокрема, так званих “youth hub’s”. Мета доволі прагматична: забезпечити у пішій доступності від місця проживання простір, де молодь може проводити свій час змістовно.  В наших реаліях це “молодіжні центри” або “молодіжні простори”, яких в нашій країні поки не так багато. Для ефективної політики муніципалітет кооперується з державою, і реалізує проекти “залучення через участь” на умовах співфінансування 50/50 %. 

Повертаючись до національного рівня, важливо зазначити: за останні десять років фінансування молодіжної сфери було скорочено на 60 %! Це негативно вплинуло на впровадження якісної молодіжної політики. Нині уряд виправляє свою помилку та фінансує додаткову 5-річну програму на 500 млн. фунтів. Половина з цих коштів піде на розвиток молодіжної інфраструктури та молодіжних працівників. А інша - на підтримку локальних активностей молодих людей в молодіжних центрах. 

Які висновки ми можемо зробити для України? Перш за все - необхідно розвивати інфраструктуру молодіжних центрів та фінансово забезпечити молодіжних працівників, які зможуть якісно організовувати змістовне дозвілля молоді, та часто стати для неї провідниками в свідоме життя. 

По-друге, важливо допомогти місцевій владі зрозуміти цінність інвестиції в молодіжну політику. Адже саме молодіжна політика не тільки допомагає зменшити негативні впливи на молодь, а і є інструментом створення простору для змістовного життя, самореалізації та активності молоді у себе в громаді.

Бо молодь, це не майбутнє України. Це її теперішнє!