Корупційні накопичення
У проекті закону виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Читайте такожБізнес-тиждень: збільшать імпорт світла, гривню контрольовано ослаблять, в областях створять офшориКиєву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там будеВід фронту до квіткової студії: як родина ветерана з Одеси будує бізнес і запускає нові формати
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Комітет з питань антикорупційної політики 01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-35-03, e-mail: crimecor@rada.gov.ua | |||
|
|
|
|
Рішення Комітету
щодо експертного висновку
законопроекту № 2683
Згідно зі статтею 93 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до предмета відання і за дорученням Голови Верховної Ради України, Комітет для підготовки експертного висновку щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, розглянув проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект направлений на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дозволять забезпечити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.
У проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
1. Україна не має достатнього рівня економічного розвитку та стану справ з запобіганням корупції для запровадження складного недержавного інструменту з обов’язковим залученням коштів.
Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитись на «фінансову піраміду», «корупційну схему розкрадання коштів».
2. Відбір учасників другого рівня пенсійної системи закладає значні корупційні ризики – фактично буде відібрано окремі фінансові установи, яким надаватимуться в розпорядження кошти громадян. Відсутні запобіжники для такого відбору з корупційною складовою.
Пенсійний фонд Національного банку України, щодо розкрадання коштів якого є низка кримінальних справ, є наочним прикладом важливості належного регулювання державою цієї сфери.
Вважаємо, що запропонована у проекті схема діяльності загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи у Пенсійному казначействі, залучення центрального адміністратора, а також недержавних пенсійних фондів, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації вимагає суттєвого доопрацювання. Це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими недержавними пенсійними фондами, а також між учасниками системи та авторизованими недержаними пенсійними фондами.
Проект не містить чіткої адміністративної процедури щодо визначеного порядку дій учасника стосовно вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни. Недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів системи загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, при вкладенні у фінансові інструменти.
3. Створюється Пенсійне казначейство, у формі державної установи, з фінансуванням за рахунок активів учасників системи, що суперечить частині четвертій статті 50 Закону України «Про державу службу».
Оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи.
4. Фондовий ринок в Україні нерозвинений та з доволі слабкою регуляцією та контролем, відсутня диверсифікація можливостей інвестування. Через це є значний ризик інвестування коштів громадян не в прозорий конкурентний спосіб, а шляхом створення «кишенькових» фінансових установ і з використанням адміністративного ресурсу для їх розподілення.
Громадяни України переважно зневірені в ефективності довгострокових накопичувальних систем. Періодичні «банкопади», фінансові піраміди, чисельні афери на фінансовому ринку, будівельні афери та інші приклади неефективних регулятивних функцій держави та відвертих корупційних зловживань не сприяють впевненості, що у разі запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні у поточних умовах недосконалого законодавства ми не отримаємо черговий приклад наймасштабнішої корупції.
Таким чином, у проекті Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення:
- присутні ризики створення фінансової піраміди за участю держави;
- присутні корупційні ризики, пов’язані з отриманням статусу учасників ринку, допущених до роботи на другому рівні (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, банки-зберігачі, страховики),
- присутні корупційні ризики, пов’язані з обранням напрямів та об’єктів інвестуванням коштів пенсійного забезпечення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет на своєму засіданні 3 листопада 2020 року, протокол № 54 дійшов до висновку та прийняв рішення, що проект Закону проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Заступник Голови Комітету Г.І. ЯНЧЕНКО
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 82
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5310
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2591
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1973
-
Держенергонагляд перевірив дотримання графіків відключень у Києві й області: які результати
Бізнес 1388
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1236
