Пенсійна реформа. Друга хвиля
На даний момент є питання щодо реалістичності запровадження накопичувальної пенсійної системи в запропонованому вигляді
Уряд запустив другу хвилю пенсійної рефоми.Урядовий законопроект №2767 від 30.04.15 має дві головні новації.
Запровадження накопичувальної системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування і скасуваннявсіх так званих спеціальних пенсій, крім спеціальних пенсій для військовослужбовців.
Викликає здивування, що у пояснювальній записці до проектузакону зазначено “проект не потребує проведення консультацій із громадськістю”. Адже цим законом буде вирішуватися доля мільйонів людей, які будуть пенсіонерами і які вже є пенсіонерами.
Щодо скасування спеціальних пенсій, то ця ідея,в цілому правильна та справедлива, і передбачає перехід до єдиного принципа нарахування всіх пенсій. Водночас, є категорії професій, працівники яких працюють у важких, шкідливих для здоров’я умовах, є такі, що працюють із ризиком для життя (ті ж силовики), ще є такі категорії як науковці і педагоги, є люди що мають особливі заслуги перед державою, їм потрібно булоб передбачати певні надбавки до пенсій. Тут є загроза “зрівнялівки”.
На даний момент є питання щодо реалістичності запровадження накопичувальної пенсійної системи в запропонованому вигляді.
Раніше урядовці заявляли, що введення накопичувальної системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування можливо лише за умови бездефіцитності Пенсійного Фонду, зараз дефіцит бюджету ПФ біля 80 млрд. грн.
Перспективи цієї пенсійної надбудови повністю залежать від того, чи буде розвиватись реальний сектор економіки. Обов”язкова накопичувальна система створюється за рахунок відволікання частини внесків від діючої солідарної пенсійної системи. Під час економічного спаду стан солідарної системи стає ще гіршим.
Накопичувальна пенсійна система ефективна лише за умови розвитку добровільного і приватного страхування. Бо це передбачає акумуляцію і передачу вільних коштів, перерозподіл капіталу на фінансовому ринку, інвестування його у довгостроковій перспективі, гарантії того, що ці накопичення не знеціняться.
З іншого боку є загроза, що після того, як до управління цими коштами будуть залучені приватні компанії, можливе і банкрутство, і певні шахрайські схеми. Існує загроза того, щоб такі компанії з управління пенсійними активами можуть перетворитись у фінансові піраміди… Бо ми вже мали сумний досвід у 90-х із трастовими компаніями. І людям важко буде знайти свої кошти, які вони все життя відкладали. Коли настане час їх отримати, їм скажуть „вибачте, фонд розорився“ чи „гроші зникли“, чи просто „знецінилися“.
Досвід інших країн показав, що існує значний конфлікт між бажанням приватних управляючих компаній отримати максимальні прибутки за свої фінансові послуги і потребою отримати максимальні кошти на індивідуальних рахунках громадян, щоб більшими були виплати при виході на пенсію.
Тому треба, щоб держава видала серйозні гарантії на ці накопичувані кошти і в разі втрати їх компенсувала.
На сьогодні поки що немає принципового рішення, яким чином держава буде компенсувативтрачені пенсійні вклади.Чи з державного бюджету, чи треба створювати ще додатково страхові компенсаційні фонди, куди всі приватні оператори, які будуть користуватись цими коштами повинні будуть робити відповідні страхові відрахування.
Тобто, є низка питань без відповіді.
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 125
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 92
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 90
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 67
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 31204
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 8773
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6601
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 4643
-
Київ замовив капремонт шляхопроводу на Троєщині за 238 млн грн
Бізнес 3569