Рай для чиновників у Харкові
Як бюрократи міста насолоджуються життям коштом платників податків
Скромність та ощадливість мали б входити до переліку професійних компетенцій чиновників. Але часом ці риси відсутні навіть серед їх особистих чеснот. Тоді вони свято вірять, що бюджетні кошти належать саме їм. Якщо проаналізувати, за яким принципом розподіляють бюджетні ресурси посадовці міста Харкова, побачимо, що гроші платників податків ідуть на задоволення численних потреб бюрократичного апарату. А самим харків’янам, які поповнюють далеко не бездонний міський бюджет зі своїх гаманців, доводиться чекати на поліпшення якості життя.
Давайте розберемося, як визначає першочерговість і вагомість статей видатків Харківська міська рада.
По-перше, бюрократичний апарат міста постійно зростає, а разом з цим зростає й кількість установ, що розпоряджаються коштами харків’ян. Наприклад, після «реорганізації» в 2021 році міський Департамент житлового господарства перетворився на Департамент ЖКГ. Але водночас з’явилися ще два окремі головні розпорядники коштів — Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста та Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства. Аналогічна картина — і в інших галузях муніципального господарства.
По-друге, видатки на районні адміністрації м. Харкова збільшуються. Окремі бюджети районів уже скасовані, і це свого часу подавалося під гаслом заощадження коштів. Але, насправді, сталося все якраз навпаки. Якщо, наприклад, на адміністрацію Індустріального району Харкова в 2019 році виділяли 39,2 млн грн, то в 2021 році заплановано вже 47,2 млн грн. Аналогічно зросли запити чиновників Київського району — з 40,3 млн до 50,3 млн грн. І така тенденція спостерігається у бюджетах кожної райадміністрації міста.
По-третє, фінансові потреби харківських чиновників з року в рік лише ростуть. У 2019 році вони забирали майже 5% від усіх бюджетних видатків, а цьогоріч — уже 6,4% (понад 1 млрд грн). Найбільше грошей «поглинає» Департамент адмінпослуг та споживчого ринку, Департамент територіального контролю та земельних відносин, Департамент будівництва і шляхового господарства.
Як правило, гроші на чиновників — це фінансування їхньої зарплати, оплата комунальних послуг, видатки на утримання. Поточні видатки поділяються на матеріальні (наприклад, папір для принтеру чи канцелярські товари) та нематеріальні (приміром, оплату послуг з охорони, вивезення сміття, підключення до сигналізації, зв’язку та інтернету тощо).
Зважаючи, що бюджет міста переважно формують його мешканці — платники податків — було б логічним очікувати, що пріоритетність у фінансуванні має отримати соціальна сфера у ролі відповідних головних розпорядників коштів. Але з розподілу видатків міського бюджету постає парадоксальна картина: чиновників у Харкові фінансують краще, ніж освітян! У 2019 році фактичні поточні витрати за рахунок загального фонду бюджету на бюрократів склали понад 76 млн грн. Аналогічні витрати на школи — приблизно 65 млн грн. Минулого року цей розрив ще збільшився: чиновникам виділили майже 94,5 млн грн, школам — менше 80 млн грн. Нарешті, за чотири місяці 2021 року харківські посадовці «поглинули» із загального фонду бюджету більше 28 млн грн, а закладам освіти довелось обходитись вдвічі меншою сумою — 14 млн грн.
А тим часом батьки школярів змушені платити так звані «добровільні» внески до фондів школи — за ці гроші вони й утримуються. Пам’ятаєте скандальну історію, коли шестикласницю відсторонили від святкування, бо батьки не здали гроші у благодійний фонд? Це не одиничний випадок, а система, що є наслідком несправедливого розподілу коштів платників податків. У 2019 році батьки школярів Харкова зі своїх кишень заплатили 30 млн грн внесків. У 2020 році — 22 млн грн (це з огляду на те, що значну частину року діти навчалися дистанційно).
У січні–квітні 2021 року батьки профінансували харківські заклади освіти на суму понад 7 млн грн. І це лише те, що обліковано офіційно, а скільки сплачено неофіційних поборів — можна лише здогадуватися. Теоретично чиновники теж можуть «скластися» на покриття певних нагальних потреб своїх установ. Але навіщо їм це робити, коли вони мають можливість просто спрямовувати грошові потоки туди, куди потрібно?
Схоже, таким нехитрим способом влада Харкова створює максимально комфортні умови для себе, а мала б передусім дбати про якість життя мешканців міста. Сухі цифри більш промовисті за солодкі обіцянки, проникливі гасла та цинічну демагогію політиків. Бо вони демонструють сумну реальність, яка жодним чином не корелює зі звітами посадовців про сучасне розвинене місто перспектив. Харків — це дійсно місто величезних перспектив. Не хочеться тільки, щоб воно перетворювалось на місто перспектив для кількох тисяч обраних, які приборкали фінансові потоки міського бюджету й розпоряджаються ними.
Є надія, що прийдешні вибори мера міста змінять ситуацію. Принаймні, кожен харків’янин перед тим, як поставити «галочку» в бюлетені, має замислитись, чи варто йому підтримувати ставленика того бюрократичного апарату, який процвітає за рахунок платників податків.
P.S. Нижче посилання, що підтверджують наведені факти
Інформація щодо планових видатків:
2019 рік Рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1886/19 "Про внесення змін до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1282/18 «Про бюджет міста Харкова на 2019 рік»" (Файли «Прилож_3.1_2019_18.12.pdf» - «Прилож_3.10_2019_18.12.pdf»)
2020 рік Рішення 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №11/20 "Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 № 1814/19 «Про бюджет міста Харкова на 2020 рік»" (Файл «Харків 2020 зі змінами дод 1-3.pdf» дивись додатки 3.1-3.10).
2021 рік Рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №93/21 «Про внесення змін до рішення 38 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 02.12.2020 № 2293/20 "Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік» (Файл «Додаток_2_2021_21.04.pdf»).
Звіти ДКСУ по бюджету м. Харків за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік станом на 01.05.2021 року.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16433
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 15813
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6656
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4662
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3426