Рай для чиновників у Харкові
Як бюрократи міста насолоджуються життям коштом платників податків
Скромність та ощадливість мали б входити до переліку професійних компетенцій чиновників. Але часом ці риси відсутні навіть серед їх особистих чеснот. Тоді вони свято вірять, що бюджетні кошти належать саме їм. Якщо проаналізувати, за яким принципом розподіляють бюджетні ресурси посадовці міста Харкова, побачимо, що гроші платників податків ідуть на задоволення численних потреб бюрократичного апарату. А самим харків’янам, які поповнюють далеко не бездонний міський бюджет зі своїх гаманців, доводиться чекати на поліпшення якості життя.
Давайте розберемося, як визначає першочерговість і вагомість статей видатків Харківська міська рада.
По-перше, бюрократичний апарат міста постійно зростає, а разом з цим зростає й кількість установ, що розпоряджаються коштами харків’ян. Наприклад, після «реорганізації» в 2021 році міський Департамент житлового господарства перетворився на Департамент ЖКГ. Але водночас з’явилися ще два окремі головні розпорядники коштів — Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста та Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства. Аналогічна картина — і в інших галузях муніципального господарства.
По-друге, видатки на районні адміністрації м. Харкова збільшуються. Окремі бюджети районів уже скасовані, і це свого часу подавалося під гаслом заощадження коштів. Але, насправді, сталося все якраз навпаки. Якщо, наприклад, на адміністрацію Індустріального району Харкова в 2019 році виділяли 39,2 млн грн, то в 2021 році заплановано вже 47,2 млн грн. Аналогічно зросли запити чиновників Київського району — з 40,3 млн до 50,3 млн грн. І така тенденція спостерігається у бюджетах кожної райадміністрації міста.
По-третє, фінансові потреби харківських чиновників з року в рік лише ростуть. У 2019 році вони забирали майже 5% від усіх бюджетних видатків, а цьогоріч — уже 6,4% (понад 1 млрд грн). Найбільше грошей «поглинає» Департамент адмінпослуг та споживчого ринку, Департамент територіального контролю та земельних відносин, Департамент будівництва і шляхового господарства.
Як правило, гроші на чиновників — це фінансування їхньої зарплати, оплата комунальних послуг, видатки на утримання. Поточні видатки поділяються на матеріальні (наприклад, папір для принтеру чи канцелярські товари) та нематеріальні (приміром, оплату послуг з охорони, вивезення сміття, підключення до сигналізації, зв’язку та інтернету тощо).
Зважаючи, що бюджет міста переважно формують його мешканці — платники податків — було б логічним очікувати, що пріоритетність у фінансуванні має отримати соціальна сфера у ролі відповідних головних розпорядників коштів. Але з розподілу видатків міського бюджету постає парадоксальна картина: чиновників у Харкові фінансують краще, ніж освітян! У 2019 році фактичні поточні витрати за рахунок загального фонду бюджету на бюрократів склали понад 76 млн грн. Аналогічні витрати на школи — приблизно 65 млн грн. Минулого року цей розрив ще збільшився: чиновникам виділили майже 94,5 млн грн, школам — менше 80 млн грн. Нарешті, за чотири місяці 2021 року харківські посадовці «поглинули» із загального фонду бюджету більше 28 млн грн, а закладам освіти довелось обходитись вдвічі меншою сумою — 14 млн грн.
А тим часом батьки школярів змушені платити так звані «добровільні» внески до фондів школи — за ці гроші вони й утримуються. Пам’ятаєте скандальну історію, коли шестикласницю відсторонили від святкування, бо батьки не здали гроші у благодійний фонд? Це не одиничний випадок, а система, що є наслідком несправедливого розподілу коштів платників податків. У 2019 році батьки школярів Харкова зі своїх кишень заплатили 30 млн грн внесків. У 2020 році — 22 млн грн (це з огляду на те, що значну частину року діти навчалися дистанційно).
У січні–квітні 2021 року батьки профінансували харківські заклади освіти на суму понад 7 млн грн. І це лише те, що обліковано офіційно, а скільки сплачено неофіційних поборів — можна лише здогадуватися. Теоретично чиновники теж можуть «скластися» на покриття певних нагальних потреб своїх установ. Але навіщо їм це робити, коли вони мають можливість просто спрямовувати грошові потоки туди, куди потрібно?
Схоже, таким нехитрим способом влада Харкова створює максимально комфортні умови для себе, а мала б передусім дбати про якість життя мешканців міста. Сухі цифри більш промовисті за солодкі обіцянки, проникливі гасла та цинічну демагогію політиків. Бо вони демонструють сумну реальність, яка жодним чином не корелює зі звітами посадовців про сучасне розвинене місто перспектив. Харків — це дійсно місто величезних перспектив. Не хочеться тільки, щоб воно перетворювалось на місто перспектив для кількох тисяч обраних, які приборкали фінансові потоки міського бюджету й розпоряджаються ними.
Є надія, що прийдешні вибори мера міста змінять ситуацію. Принаймні, кожен харків’янин перед тим, як поставити «галочку» в бюлетені, має замислитись, чи варто йому підтримувати ставленика того бюрократичного апарату, який процвітає за рахунок платників податків.
P.S. Нижче посилання, що підтверджують наведені факти
Інформація щодо планових видатків:
2019 рік Рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1886/19 "Про внесення змін до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1282/18 «Про бюджет міста Харкова на 2019 рік»" (Файли «Прилож_3.1_2019_18.12.pdf» - «Прилож_3.10_2019_18.12.pdf»)
2020 рік Рішення 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №11/20 "Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 № 1814/19 «Про бюджет міста Харкова на 2020 рік»" (Файл «Харків 2020 зі змінами дод 1-3.pdf» дивись додатки 3.1-3.10).
2021 рік Рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №93/21 «Про внесення змін до рішення 38 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 02.12.2020 № 2293/20 "Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік» (Файл «Додаток_2_2021_21.04.pdf»).
Звіти ДКСУ по бюджету м. Харків за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік станом на 01.05.2021 року.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422