Рай для чиновників у Харкові
Як бюрократи міста насолоджуються життям коштом платників податків
Скромність та ощадливість мали б входити до переліку професійних компетенцій чиновників. Але часом ці риси відсутні навіть серед їх особистих чеснот. Тоді вони свято вірять, що бюджетні кошти належать саме їм. Якщо проаналізувати, за яким принципом розподіляють бюджетні ресурси посадовці міста Харкова, побачимо, що гроші платників податків ідуть на задоволення численних потреб бюрократичного апарату. А самим харків’янам, які поповнюють далеко не бездонний міський бюджет зі своїх гаманців, доводиться чекати на поліпшення якості життя.
Давайте розберемося, як визначає першочерговість і вагомість статей видатків Харківська міська рада.
По-перше, бюрократичний апарат міста постійно зростає, а разом з цим зростає й кількість установ, що розпоряджаються коштами харків’ян. Наприклад, після «реорганізації» в 2021 році міський Департамент житлового господарства перетворився на Департамент ЖКГ. Але водночас з’явилися ще два окремі головні розпорядники коштів — Департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста та Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства. Аналогічна картина — і в інших галузях муніципального господарства.
По-друге, видатки на районні адміністрації м. Харкова збільшуються. Окремі бюджети районів уже скасовані, і це свого часу подавалося під гаслом заощадження коштів. Але, насправді, сталося все якраз навпаки. Якщо, наприклад, на адміністрацію Індустріального району Харкова в 2019 році виділяли 39,2 млн грн, то в 2021 році заплановано вже 47,2 млн грн. Аналогічно зросли запити чиновників Київського району — з 40,3 млн до 50,3 млн грн. І така тенденція спостерігається у бюджетах кожної райадміністрації міста.
По-третє, фінансові потреби харківських чиновників з року в рік лише ростуть. У 2019 році вони забирали майже 5% від усіх бюджетних видатків, а цьогоріч — уже 6,4% (понад 1 млрд грн). Найбільше грошей «поглинає» Департамент адмінпослуг та споживчого ринку, Департамент територіального контролю та земельних відносин, Департамент будівництва і шляхового господарства.
Як правило, гроші на чиновників — це фінансування їхньої зарплати, оплата комунальних послуг, видатки на утримання. Поточні видатки поділяються на матеріальні (наприклад, папір для принтеру чи канцелярські товари) та нематеріальні (приміром, оплату послуг з охорони, вивезення сміття, підключення до сигналізації, зв’язку та інтернету тощо).
Зважаючи, що бюджет міста переважно формують його мешканці — платники податків — було б логічним очікувати, що пріоритетність у фінансуванні має отримати соціальна сфера у ролі відповідних головних розпорядників коштів. Але з розподілу видатків міського бюджету постає парадоксальна картина: чиновників у Харкові фінансують краще, ніж освітян! У 2019 році фактичні поточні витрати за рахунок загального фонду бюджету на бюрократів склали понад 76 млн грн. Аналогічні витрати на школи — приблизно 65 млн грн. Минулого року цей розрив ще збільшився: чиновникам виділили майже 94,5 млн грн, школам — менше 80 млн грн. Нарешті, за чотири місяці 2021 року харківські посадовці «поглинули» із загального фонду бюджету більше 28 млн грн, а закладам освіти довелось обходитись вдвічі меншою сумою — 14 млн грн.
А тим часом батьки школярів змушені платити так звані «добровільні» внески до фондів школи — за ці гроші вони й утримуються. Пам’ятаєте скандальну історію, коли шестикласницю відсторонили від святкування, бо батьки не здали гроші у благодійний фонд? Це не одиничний випадок, а система, що є наслідком несправедливого розподілу коштів платників податків. У 2019 році батьки школярів Харкова зі своїх кишень заплатили 30 млн грн внесків. У 2020 році — 22 млн грн (це з огляду на те, що значну частину року діти навчалися дистанційно).
У січні–квітні 2021 року батьки профінансували харківські заклади освіти на суму понад 7 млн грн. І це лише те, що обліковано офіційно, а скільки сплачено неофіційних поборів — можна лише здогадуватися. Теоретично чиновники теж можуть «скластися» на покриття певних нагальних потреб своїх установ. Але навіщо їм це робити, коли вони мають можливість просто спрямовувати грошові потоки туди, куди потрібно?
Схоже, таким нехитрим способом влада Харкова створює максимально комфортні умови для себе, а мала б передусім дбати про якість життя мешканців міста. Сухі цифри більш промовисті за солодкі обіцянки, проникливі гасла та цинічну демагогію політиків. Бо вони демонструють сумну реальність, яка жодним чином не корелює зі звітами посадовців про сучасне розвинене місто перспектив. Харків — це дійсно місто величезних перспектив. Не хочеться тільки, щоб воно перетворювалось на місто перспектив для кількох тисяч обраних, які приборкали фінансові потоки міського бюджету й розпоряджаються ними.
Є надія, що прийдешні вибори мера міста змінять ситуацію. Принаймні, кожен харків’янин перед тим, як поставити «галочку» в бюлетені, має замислитись, чи варто йому підтримувати ставленика того бюрократичного апарату, який процвітає за рахунок платників податків.
P.S. Нижче посилання, що підтверджують наведені факти
Інформація щодо планових видатків:
2019 рік Рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1886/19 "Про внесення змін до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1282/18 «Про бюджет міста Харкова на 2019 рік»" (Файли «Прилож_3.1_2019_18.12.pdf» - «Прилож_3.10_2019_18.12.pdf»)
2020 рік Рішення 2 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.12.2020 №11/20 "Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 № 1814/19 «Про бюджет міста Харкова на 2020 рік»" (Файл «Харків 2020 зі змінами дод 1-3.pdf» дивись додатки 3.1-3.10).
2021 рік Рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №93/21 «Про внесення змін до рішення 38 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 02.12.2020 № 2293/20 "Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік» (Файл «Додаток_2_2021_21.04.pdf»).
Звіти ДКСУ по бюджету м. Харків за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік станом на 01.05.2021 року.
- Цифрова безпека під час війни: новий перелік забороненого ПЗ Держспецзв’язку Олександр Вернигора 17:06
- Ефективні способи судового захисту та принцип процесуальної економії: еволюція підходів Олег Ткачук 15:52
- Сучасний адвокат: між професійним іміджем та особистісними якостями Вадим Графський 15:45
- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1216
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 791
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 238
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 156
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід 113
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 3463
-
Ozempic і подібні засоби: як препарати для схуднення змінюють ресторанні меню
Життя 1682
-
Глава МВФ закликала Україну завершити реформи для перетворення на "європейського лева"
Фінанси 1470
-
Sony передала виробництво телевізорів Bravia компанії TCL
Технології 1391
-
Одна з найбільших гірничовидобувних компаній України зупинилась через перебої зі світлом
Бізнес 1351
