Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.12.2022 12:59

Аналіз присутності китайських компаній і їх позиції в Росії

Заступник директора з розвитку Київської школи економіки

Китай є однією з небагатьох країн світу, материнські компанії з якої досі не прийняли юридичного рішення йти з Росії

Комунізація Китаю була останнім великим досягненням Сталіна на міжнародній арені, яка майже визначила подальший розвиток людства у XXI сторіччі. Фундаментом початку російсько-китайських економічних відносин стало підписання 14 лютого 1950 року договору між СРСР та КНР про дружбу, союз та взаємну допомогу. Російсько-китайські відносини до 1959 року знаходились на підйомі, однак драматичні події в КНР у другій половині XX сторіччя знівелювали російсько-економічні відносини аж до початку їх відновлення у 90-ті роки минулого століття.

Після розпаду СРСР у 90-ті роки минулого століття розпочався свого роду бум у російсько-китайських економічних відносинах. На цей час структура російсько-китайської торгівлі складається на тлі економічної кризи в Росії, яка може бути подолана, на думку російського керівництва, за допомогою внутрішніх потреб Китаю у російській сировині.

Після російської анексії Криму у 2014 році країни Заходу наклали на Росію численні санкції. Росія звернулася до Китаю задля зниження впливу від впроваджених Заходом санкцій і почала прискорювати зусилля з дедоларизації. Сьогодні Китай є найбільшим торговим партнером Росії.

Довідково: під час візиту Президента Росії до Китаю у травні 2014 року була підписана двостороння угода щодо постачання енергоносіїв з Росії до Китаю по проекту «Сила Сибіру». В умовах санкційного конфлікту зі США та ЄС, Росія побачила в Китаї найбільшого партнера, який не входить до антиросійської санкційної коаліції на відміну від інших азіатських країн, зокрема, Японії та Південної Кореї, які через свої союзницькі зобов'язання перед США змушені йти в фарватері американської політики. В 2021 році товарообіг між Росією і Китаєм зріс на 35,8% у порівнянні з 2020 роком, до 146,8 млрд. доларів США.

17 грудня 2022 року російська державна компанія "Газпром" побила історичний рекорд добових поставок російського газу до Китаю газопроводом "Сила Сибіру". Перевищення добових контрактних зобов'язань "Газпрому", передбачених угодою купівлі-продажу газу, склало 16,6%. «Газпром» задовольнив прохання китайської сторони збільшити добові поставки газу в грудні 2022 року відносно раніше затвердженого графіка на 2022 рік. Поставки здійснюються в рамках двосторонньої довгострокової угоди купівлі-продажу газу між «Газпромом» і China National Petroleum Corporation (CNPC). Російські "Газпром" і CNPC переводять оплату за поставки газопроводом "Сила Сибіру" в рублі і юані.

В 2022 році з початком широкомасштабної військової агресії Росії проти України економічні відносини Китаю з Росією поглиблились, оскільки Росія опинилася втягнутою у виснажливу війну, а її економіка постраждала від західних санкцій. У цьому зв’язку у Росії є тисяча причин шукати кращих зв'язків з Китаєм. Як приклад, на початку війни китайські компанії були найменш активними щодо виходу з Росії. Так, у березні із 178 компаній, які повністю припинили роботу з Росією або просто покинули країну, майже кожна з них походить з Європи або Північної Америки та жодна з Китаю, за винятком двох великих китайських банків – ICBC та AIIB.

У цьому зв’язку російсько-китайська торгівля досягла рекордного рівня, оскільки Китай закуповує нафту та вугілля для подолання енергетичної кризи, яка склалася на цей час у Світі. Витрати Китаю на російські товари зросли на 60% у серпні цього року у порівнянні із серпнем 2021 року, досягнувши 11,2 млрд. доларів США, перевищивши зростання на 49% у липні відповідно. Також, поставки китайських товарів до Росії зросли на 26% до 8 млрд. доларів США у серпні у порівнянні з липнем цього року. Рекордно за перші вісім місяців 2022 року загальна торгівля товарами між Китаєм і Росією зросла на 31% до 117,2 млрд. доларів США. При цьому, на Росію припадає 2,8% загального обсягу китайської торгівлі та 16% російської торгівлі відповідно. Війна в Україні призвела до різкого зростання попиту на китайські юані в Росії, оскільки західні санкції значною мірою відрізали Москву від світової фінансової системи та обмежили її доступ до доларів США та євро. Торгівля юанями на Московській фондовій біржі склала 20% від загального обсягу торгів основними валютами в липні 2022 року у порівнянні із 0,5% у січні цього ж року.

В цьому контексті Китай є не просто постачальних чутливих товарів на російський ринок але ймовірно постачальник до ВПК Росії взагалі, забезпечуючи 57% поставок напівпровідників. При цьому Китай стверджує, що не надає військової допомоги Росії, але дані китайської митниці показали збільшення експорту сировини для військових потреб Росії. За перші п’ять місяців 2022 року китайські поставки мікросхем до Росії зросли більш ніж удвічі порівняно з 2021 роком до 50 млн. доларів США.

Довідково: з січня по листопад 2022 року товарообіг між Росією та Китаєм зріс на 32%, до рекордних 172,4 млрд. доларів США. За 11 місяців 2022 року Китай поставив товарів до Росії на суму 67,3 млрд. доларів США. Це на 13,4% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

У листопаді товарообіг двох країн становив 18,3 млрд. доларів США. Росія ввезла до Китаю товарів на 10,5 млрд. доларів США, Китай до Росії — на 7,7 млрд. доларів США.

За даними, зібраними KSE Institute, у 2021 році 102 китайських компанії (з часткою в капіталі 50+%) забезпечили роботою щонайменше 14 600 людей в Росії, ці компанії отримали $5,9 млрд річного доходу, заплатили $143 млн податків, мали $1,8 млрд капіталу та $3,5 млрд активів.

11 компаній (лише 10% з 102 спостережуваних компаній) оголосили про плани покинути Росію, у 2021 році в них працювало лише 85 людей (слід зазначити, що багато компаній є торговими), вони отримали $59 млн (1%) річного доходу, мали $3 млн капіталу та $42 млн активів. Але більшість китайських компаній (принаймні 87 або 78%!) все ще залишаються, а 10 компаній (9%) чекають і обмежують свої інвестиції. Ці 2 групи згенерували значну частину доходу ($5,88 млрд або 99%), отриманого китайськими компаніями в Росії.

Наступна таблиця базується на даних, доступних для ТОП китайських публічних компаній, які працювали/працюють у РФ:

Рішення іноземних компаній по країнах і чисельності персоналу в Росії

Аналіз присутності китайських компаній і їх позиції в Росії
China2_eng_ukr.png

Найбільш «залежними» від Росії за часткою виручки в цій країні є китайські компанії в наступних галузях: Автомобілебудування, Електроніка, Будівництво та архітектура, Телекомунікації та Інтернет-торгівля.

ТОП галузей за кількістю китайських компаній та часткою доходів в РФ з бази даних:


Як реагують китайські компанії?

З 112 компаній в базі KSE 78% китайських компаній все ще залишаються в Росії, ще 9% чекають, дещо обмежуючи свою діяльність і лише 10% вже анонсували про свій вихід. Деякі китайські компанії є одними з прикладів заплановано виходу з російського ринку, тоді як інші кидають виклик вимогам виходу, незважаючи на тиск.

Заплановане призупинення діяльності

Китай є однією з небагатьох країн світу, материнські компанії з якої досі не прийняли юридичного рішення йти з Росії. Лише 10 китайських компаній (або 9% від загального числа спостережуваних), які входять до бази даних KSE, мають статус KSE «Призупиняють діяльність», і лише 1 китайська компанія (Lifan) має статус KSE «Залишає ринок».

Lifan (Автомобілебудування, Статус за KSE - виходять) Китайський автовиробник Lifan припинив продажі нових автомобілів на російському ринку, не продавши жодної машини в 2022 році. Телефон «гарячої лінії», вказаний на офіційному сайті бренду, не відповідає, а дилери, за даними Autonews.ru, підтвердили відсутність. автомобілів Lifan в наявності та найближчим часом.

DJI (Технології, Статус за KSE - виходять) «DJI проводить внутрішню переоцінку вимог відповідності в різних юрисдикціях. Очікуючи поточного розгляду, DJI тимчасово призупинить всю комерційну діяльність у Росії та Україні. Ми взаємодіємо з клієнтами, партнерами та іншими зацікавленими сторонами щодо тимчасового призупинення господарської діяльності на постраждалих територіях» - йдеться у повідомленні компанії навесні. І вже восени компанія оголосила: «DJI зробив все можливе, щоб чітко висловити свою точку зору щодо використання безпілотних літальних апаратів у бойових умовах: ми єдині, як єдина компанія, що займається безпілотними літальними літальними апаратами, яка чітко засуджує та активно перешкоджає використанню нашої продукції в бойових діях, включаючи призупинення всіх бізнес-операції в Росії та Україні, щоб спробувати утримати наші безпілотники від конфлікту».

Loongson (IT, Технології, Статус за KSE - виходять) Уряд Китаю заборонив постачання в РФ процесорів Loongson на базі власної архітектури LoongArch. Рішення пов'язане з тим, що технологія визнана стратегічно важливою і використовується у військово-промисловому комплексі Китаю.

UnionPay (Фінанси та платежі, Статус за KSE - виходять) Велика китайська платіжна система UnionPay обмежила роботу з російськими банками-еквайрами, які перебувають під санкціями. Китайська платіжна система UnionPay з власної ініціативи уклала партнерські відносини з банками, які потрапили під санкції, як в частині еквайрингу, так і в частині емісії.

TikTok (Онлайн сервіси, Статус за KSE - виходять) Російський підрозділ TikTok скоротив більшість співробітників. Прес-служба TikTok підтвердила, що компанія скоротила «кількість співробітників у Росії». Після оголошення часткової мобілізації співробітникам російського офісу TikTok запропонували переїхати на віддалену роботу до Казахстану, Вірменії чи Киргизстану. Після початку війни в Україні TikTok призупинив доступ користувачів з Росії до ведення прямих трансляцій і розміщення нового контенту. У компанії пояснили таке рішення законом про фейки, який був прийнятий незабаром після початку вторгнення.

Компанії, які ігнорують вихід

Binance (Фінанси та платежі, Статус за KSE - вичікують) Binance не пішла з російського ринку, тому що проти неї немає «глобальних санкцій». Про це заявив топ-менеджер криптобіржі Чагрі Пойраз. За його словами, Binance працює в РФ з обмеженнями. «Ми дуже уважно стежимо за транзакціями, пов’язаними з російськими олігархами, політиками та їхнім оточенням, і заблокували криптовалютні рахунки родичів кремлівських чиновників... Вони не зможуть використовувати свої рахунки для продажу, купівлі або переказу криптоактивів», сказав він.

Bybit (Фінанси та платежі, Статус за KSE - залишаються) Криптовалютна біржа Bybit не має наміру вводити обмеження для російських трейдерів, незважаючи на нещодавнє нагадування Валютного управління Сінгапуру (MAS) про зобов’язання криптовалютних провайдерів у цьому відношенні. Згідно з повідомленням криптозмі, платформа поділилася своєю позицією в листуванні з партнерами.

Chery Automobile (Автомобілебудування, Статус за KSE - залишаються) Китайський автоконцерн Chery, який має проект локалізації з «Соллерс Авто» (до складу групи входить УАЗ), вирішив відмовитися від ідеї виробництва автомобілів на майданчику Ульяновського автозаводу. Китайський концерн може зайняти місце будь-якого із західних автовиробників, якщо ті вирішать піти.

Також не залишили російський ринок такі автомобільні компанії: Geely, FAW Group, SAIC Motor, Haval Motor, Great Wall Motor Co., JAC Motors, Dongfeng, Changan, Exeed, GAC Group, Foton.

Китайські автовиробники стають найбільшими гравцями російського ринку після виходу західних автоконцернів: за підсумками листопада 2022 року їхня частка вже перевищила 30%. Крім того, китайський автовиробник може стати великим постачальником автомобілів під російським брендом Москвич, які Росія почала збирати на початку грудня з комплектуючих, які, за словами джерел, поставляються автоконцерном JAC Motors.

Резюме

Варто зазначити, що незважаючи на геополітичну кризу у Європі, за даними ОЕСР, ВВП Китаю зросте на 5,1% у 2022 році.

Враховуючи це, варто констатувати, що протистояння Росії із Західним Світом лише прискорює зближення Москви та Пекіна, а західні санкції, хоч і створюють проблеми російським економічним зв'язкам, стають ще одним фактором більш тісної російсько-китайської взаємодії.

Авторитарний характер обох режимів зростає на західну критику щодо зовнішньополітичних дій Москви та Пекіна. При цьому, Китай за всіма метриками стає великою державою, близькою до США за комплексною потужністю власної економіки, збройних сил і технологічного сектору, тоді як Росія, залишаючись великим гравцем, починає ставати економічним придатком Китаю. Вторгнення Росії в Україну відбувається на тлі поглибленої дружби між Москвою і Пекіном та при цьому китайські компанії продовжують постачати в російську армію ключові технології.

Враховуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що російсько-українська війна – це остання російська «пригода». Слабка, нікчемна Росія, що втратила опору на Заході, може швидко стати колонією Китаю, який, в свою чергу, не втратить можливості скористатись її слабкістю на фоні зростаючих величезних військових витрат. Китайські компанії, які обслуговують безглузду війну Путіна в Україні, мають бути названі і присоромлені Західним Світом із застосуванням до них в подальшому санкцій.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи