Особливості договору поруки у кредитних правовідносинах

Договір поруки має додатковий до кредитногодоговору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, апоручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором,за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки невстановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Оскільки кредитор і поручитель перебувають усамостійних договірних відносинах, останній несе самостійну відповідальністьперед кредитором за порушення зобов’язань боржником. Отже, кредитор має правовимагати виконання обов’язку в повному обсязі як від боржника і поручителяразом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на те, що згідно зі статтями 553-554 ЦКУкраїни позичальник не є стороною договору поруки, чинне законодавство Українине передбачає обов’язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальникана укладення договору поруки.

При пред’явленні позову про визнання недійснимкредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосуваннянаслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється зі ставок,встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. Слідпам’ятати, що в разі подання позову щодо оскарження споживчих кредитів набираєчинності положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист правспоживачів», згідно з яким споживач звільняється від сплати судового збору.

За положеннями частини першої статті 559 ЦКУкраїни порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, атакож у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, як то: підвищення розмірупроцентів; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умовщодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов’язаннях, в яких берутьучасть поручителі, зміна їх умов навіть за згодою кредитора та боржника, алебез згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальностіза невиконання або неналежне виконання позичальником таких зобов’язань.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦКУкраїни, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від днянастання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги допоручителя. Такий строк пред’явлення вимоги має обчислюватися з моментунастання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку іззастосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не можебути лише несплата чергового платежу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є якнаправлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умовдоговору), так і пред’явлення до нього позову.

Відповідно до статей 553-554 ЦК Українипоручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитногодоговору за боржника, у тому числі у разі його смерті, якщо таке зазначено удоговорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК порука абозастава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщопоручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язанняновим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов’язання припиняєтьсянеможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна зі сторін невідповідає.

Таким чином, на поручителів може бутипокладено відповідальність за порушення боржником обов’язку щодо виконаннязобов’язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише занаявності у позичальника правонаступника, якиї прийняв спадщину, та згодипоручителя відповідати за будь-якого нового боржника, що зафіксовано в томучислі у договорі поруки.