Грошова допомога полоненим: чи зберігається зарплатня?

Як отримати законні виплати та не втратити зарплатню.

За минулий 2023 рік Міністерство реінтеграції спрямувало понад 658 млн грн на виплати державної грошової допомоги особам, яких звільнили з полону та родинам тих, хто ще перебуває у полоні ворога. Мова йде про те, що держава відзвітувала про зобов’язання робити одноразову та щорічну допомогу у розмірі 100 тисяч гривень військовим, які вийшли з полону та родинам тих, хто ще там перебуває. До речі, це стосується не лише військових, а й політв’язнів та цивільних заручників.

Важливе зауваження, що для отримання цих виплат, свій висновок має надати спеціальна комісія, яка працює при міністерстві реінтеграції. Основна функція цієї комісії – це встановити, що людина потрапила до полону саме в результаті військової агресії. В цьому контексті треба ще нагадати, що довідка про перебування військовослужбовців у полоні входить по переліку обов’язкових документів, які треба подавати до Комісії з питань встановлення фактів позбавлення особи свободи в результаті збройної агресії проти України. Виплати державної допомоги у розмірі 100 тисяч гривень будуть нараховані лише після висновку комісії.

Але не треба плутати цю одноразову допомогу з зарплатнею, яка має зберігатися за військовослужбовцями. Це регулюється п. 6 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх родин». Виходячи з положень цього закону, за військовими зберігаються виплати у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військове звання, надбавки за вислугу та всі інші додаткові види грошового забезпечення. Тобто, родини бійців мають право на щомісячну виплату коштів – у разі якщо військовий перебуває у полоні або він вважається безвісно зниклим.

Щоб запустити механізм отримання цих виплат, члени родини мають звернутися з відповідною заявою на ім’я командира частини або керівника того відомства або установи, де працював безвісно зниклий або полонений. Це регулює постанова Кабміну від 30 листопада 2016 грудня №884. Але однієї заяви замало, до неї треба зібрати це перелік певних документів: копії паспортів повнолітніх членів родин з реєстрацією про місце проживання, довідки про реєстрації місця проживання членів родини, копії свідоцтва про шлюб (якщо військовий одружений), копії свідоцтв про народження дітей, копію документа, що підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Ще одне важливе зауваження, що отримувати допомогу може не лише дружина, а й повнолітні діти полоненого. Для цього треба лише довести, що військовий проживав з ними до полону. Ще одна категорія, яка може отримувати зарплатню військового – це законні представники або усиновлювачі неповнолітніх дітей. У разі, якщо полонений військовий не був одружений та не мав дітей – грошову допомогу можуть отримувати його батьки.

До речі, якщо Комісія Мінреінтеграції встановить, що військовий добровільно здався у полон – це буде підставою для відмови в виплатах.

Виходячи з цієї практики, родинам полонених або зниклих, теж не треба зволікати з тим, щоб розпочинати оформлення документів. Тому що, родини полонених мають право на виплати з першого дня його зникнення (потрапляння до полону).

Зрозуміло, що нарахування йдуть не автоматично та є випадки, коли виплати призначаються лише після визнання людини зниклої безвісти за рішенням суду. З огляду на це, самою важливою порадою для родин полонених бійців, буде не зволікати з проходженням всіх етапів розгляду. В цьому питанні треба знати, що більшість таких питань вирішується на етапі адвокатських запитів, не доходячи до суду. Це працює завдяки тому, що у військових частинах розуміють, що закон зобов’язує їх швидко реагувати на адвокатські запити та відтягувати відповіді на запити, які йдуть від цивільних.