Нерухомість&Віртуальні активи
Токенізація економіки на конкретному прикладі.
Ми всі стали свідками феєричного провалу так званого плану відновлення України від Уряду. Більше грошей під чесне слово ніхто не дає. Потрібні механізми фінансування та гарантій. Взагалі, чи це метод – просити гроші. Все ж видається, що Уряд повинен виробляти рішення, а не малювати картинки. І на щастя, попри наполегливе бажання Уряду вдягнути Україну у лахи жебрака, це не є правдою. У нас є потенціал місцевого капіталу для відновлення, і ми маємо його використати, аби хоч якось компенсувати негативний вплив надрукованих грошей на економіку.
Тож, давайте здійснимо це на конкретному прикладі.
І давайте розмовляти конкретно. Наприклад, про віртуальні активи та нерухомість. Здавалося б геть різні планети. Але це тільки на перший погляд.
Нерухомість як чинник розвитку ринку віртуальних активів.
Принципи колаборації ринків.
Це про те, як можна поєднати два (вже/ще)непрацюючі ринки: нерухомості та віртуальних активів – та витягти з цього чималий потенціал.
Гейміфікація ринку капіталів, як використання ігрових практик у неігровому контексті, відбулася давно. Його віртуальний прообраз – ринок віртуальних активів вже відпочатку ґрунтується на гейміфікації. Однак страждає на значну волатильність.
З іншого боку – ринок нерухомості навпаки волатильність має незначну та історично в Україні завжди демонструє зростання. Цей тренд є об’єктивним. Після криз він відновлюється через стрімкі коливання навколо, й особливо швидкими темпами, що перевершують нормальне зростання цін.
Рішення для економіки полягає в тому, щоб поєднати ці два потенційні ресурси.
Так, динаміка зміни індексу цін на первинному ринкові житла в Україні наростаючим підсумком становила з грудня 2015 року по грудень 2021 року 149,7%. При цьому торік вартість житла на цьому ж первинному ринку зросла майже на 10% (за даними Держстату) порівняно з 2020 роком. Отже, незважаючи на це, ми побачимо, що зростання відбувається завжди, бо це тренд. При цьому протягом значного часу за цей період зростання відбувалося нижче тренду (це приблизно 8,1%), інколи взагалі падало, але вартість усе одно зростала.
Отже.
Ринок нерухомості додасть віртуальним активам довіри до інструментів своєю матеріальною основою. Ринок віртуальних активів додасть ринку нерухомості ліквідності та може пов’язати з іншими фінансовими ринками.
Загалом економіці це додасть оборотності ресурсу. Йдеться про грошові агрегати.
Чому Уряд цього не робить?
Відповідь, звичайно, відома – він зайнятий: просить грошей в іноземних партнерів, не пропонуючи механізмів їх обліку та прозорого використання. Інша справа – наші іноземні партнери не поділяють такого підходу і грошей на відновлення не дають.
Гостроти додає той факт, що в Україні прийнятий цілий Закон «Про віртуальні активи». Проте хоча його й ухвалено, але чинності він не набув.
А якщо й вступить в силу, то це буде закон, який скоріше заборонятиме, ніж дозволятиме. А якщо і дозволить, то регулювати все уповноважено орган – НКЦПФР – що роками та людьми довів свою шкоду економіці та здатність провалити все, що цій комісії було доручено.
Ок. Ніхто не проти прозорих правил. Але правил – не заборон.
НКЦПФР – це одіозний та створений у неконституційний спосіб орган. Монстр, який витрачає гроші з кишень платників податків на байдикування, створення видимості роботи (бо фактично йому нічого регулювати, «трубопровід капіталів», обіцяний ними, не запрацював, як, на жаль, ми й припускали). Регулятор, який заборонив оборот майже всього, чим він займається? Навіть у Великій Британії під час Другої світової фондовий ринок закривався лише на кілька днів.
Україна має зробити ривок у напрямку структурних реформ нового гатунку.
Однак повернемося до основної ідеї. Чому Україна просто зобов’язана зробити ривок у напрямі структурних реформ, які забезпечують просунуті принципи, уклади роботи ринків, колаборацій цих ринків, створення нових.
Тому що це шанс.
Шанс вирватися вперед в економіці, що забезпечує додану вартість (до речі, цю нашу пропозицію – Уряд врахував у своїй презентації – скористався, але не більше).
Коли сьогодні йдеться про велику волатильність віртуальних активів, ми повинні звернути увагу на два фактори: віртуальні активи без забезпечення, забезпечені віртуальні активи. Проблеми ринку віртуальних активів як самодостатнього феномена, що розвивається, неминучі. Проте йому немає альтернатив. Проблема – лише у розумінні та роботі із суттю цього ринку. За рахунок зменшення частки незабезпеченості та зменшення волатильності інструментів.
Криза може бути розв’язана.
Криза на ринку нерухомості (втім, так само як і криза на ринку віртуальних активів) може і повинна бути розв’язана за рахунок реальної його трансформації з ринку для спекулянтів на ринок для приватних інвесторів та девелоперів. До війни (зараз – ніхто) саме спекулянти забирали весь гешефт, ухиляючись по суті від справедливого оподаткування. Страждав кінцевий споживач, девелопери були залежні від еластичного попиту.
Коли верстався так званий план відновлення, автор цього матеріалу пропонував організувати в ньому групу з ринку капіталів. В результаті, що на жаль, природньо, вона не була організована, але, зрозуміло, з сумної та та фантасмагоричної причини – «немає інформації на ваш запит», що демонструє всю безглуздість інститутів, які відповідають за економіку в Україні.
Реальна економіка це люди та інституції.
Україна сьогодні зазнає краху з людським ресурсом і, в особі Уряду демонструє тотальне невігластво у розумінні підходу до відновлення: лише через бажання фінансування з-за кордону, не помічаючи та навіть не усвідомлюючи потенціалу місцевого капіталу та людей. Це жахливо. Це звучить як вирок для економіки. Хто саме в уряді займається не прожектами, що виставляють нашу країну як жебрак, а вдумливим підходом до партнерства? На жаль, ніхто.
Поки ніщо з напрацьованого так званого плану відновлення не є сфокусованим на меті інтенсифікації оборотності грошових коштів. Що це таке? Якщо простими словами, то - це коли ви зранку купуєте круасан, пекар замовляє продукти для його приготування, а частково вплачує зарплатню, постачальник за ці ж кошти купує бензин, трейдер – замовляє це паливо у свого контрагента, а той, наприклад, сплачує банку процент, банк в свою чергу також запускає в оборот ці ж кошти. А навколо цього є ще інші решта транзакції. Але така реальність повинна бути мультиплікована. А не навпаки! Люди з Уряду, на жаль, цього не розуміють. На заваді цьому процесу стоять гетьманцеви, марченки і компанія.
Сьогодні, коли Уряд разом НКЦПФР фактично позбавив простих людей будь-яких засобів та механізмів інвестування, загалом множинності джерел доходів – питання постає екзистенційного ґатунку.
Але час почати робити висновки та чинити більш конструктивно.
Пропозиції.
Отже, пропонується Урядові прийняти такі конкретні заходи:
1.Скласти та забезпечити реальний алгоритм змін та набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи».
2. Прийняти термінові кроки для забезпечення роботи ринків капіталу: привести у відповідність до Конституції повноваження регулятора ринків капіталу.
3. НКЦПФР повинен бути повністю ліквідований, повноваження з регулювання на ринках капіталу та віртуальних активів повинні бути передані Нацбанкові, де повинні бути створені відповідні департаменти. До речі, маємо приклад з Нацкомфінпослуг. І знову ж до речі, у Німеччині, інших країнах один регулятор здійснює регулювання значно більшого обсягу фінансових ринків, і це працює. Україна що більш специфічна, аби ускладнювати?
4.Забезпечити на новому якісному форматі інтенсифікацію ринку віртуальних активів за участі Мінцифри.
5. Призначити в Уряді особу, відповідальну за проект цього реформування.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 317
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9732
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5930
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4346
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4265
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3324