Візія відновлення України: Лугано, "План Маршалла", гарантії та інвестиції
Я не зупинятимусь на тому, що було сказано багатьма щодо цієї теми, лише додам від себе.
Хочу зазначити, що думка, висловлена мною, є особисто моєю і жодним чином не пов'язана з організаціями, які я представляю. Моя думка ґрунтується не лише на понад ніж 20 роках досвіду роботи з міжнародною інвестиційною спільнотою, і, що важливо, на досвіді останніх 4 місяців. Протягом цього часу в режимі 24/7 я проводив зустрічі з представниками світових фінансових інституцій, національних інвестиційних спільнот, світовими лідерами корпорацій.
Я не зупинятимусь на тому, що було сказано багатьма щодо цієї теми, лише додам від себе.
Ключові питання відновлення України: хто і за які кошти?
Ключовими питаннями щодо відновлення України є – хто і за які кошти відновлюватиме її – не лише державу загалом, а й території, людей, життя. Відповіді на ці питання дають розуміння у підходах, можливостях, доцільності та термінах реалізації плану відновлення.
У Лугано, мою увагу привернув один слайд у презентації з відновлення України, на якому було зазначено джерела фінансування за версією уряду. Зі слайда стає зрозумілим, що країну відновлюватимуть державні інституції України. Крапка. Це відповідь на запитання «хто»?
За які кошти? За версією держави – репарації, гранти, технічна допомога, кредити, пожертвування від фізичних осіб через платформу United 24. Цій державній ініціативі було присвячено багато виступів у Лугано. І все це – після закінчення війни.
Звісно, реалізація великих інфраструктурних та складних логістичних проєктів справді можлива лише після закінчення війни, коли стануть зрозумілими збитки, руйнування. Коли стане зрозумілим сам шлях подальшого економічного розвитку країни, яку ми відновлюватимемо.
Але. Що зрозуміли інвестори, які були присутні на конференції чи дивилися, чи читали про неї? Інвестори зрозуміли, що їм доведеться взаємодіяти виключно з державою та державними ініціативами. При цьому до інвесторів не зверталися із пропозицією. Як було написано раніше – інвестиційні кошти навіть не розглядалися у презентації відновлення України. І, логічно, у цьому випадку інвестори не змогли отримати відповіді на запитання – яким чином, коли, які проєкти, а найголовніше – які умови співпраці пропонує їм держава Україна. І з ким, зрештою, їм доведеться мати справу – хто стає партнером у випадку з інвестором.
Не бачу доцільності пояснювати очевидну різницю між кредитними та інвестиційними коштами. І так, звичайно, необхідно розуміти контекст та проєктну карту, але кожен нехай вирішує для себе. При цьому слід відкрито й чесно відповідати собі на питання щодо природи коштів, що залучаються. Так, наприклад, ЄБРР виділяють для України кредитні, а не інвестиційні.
Можливості підприємців сьогодні – це можливості країни завтра
На мою особисту думку, держава наразі має сконцентрувати свою увагу та роботу на перемозі та на утримання макроекономічних показників у режимі «ми існуємо». І довіритись своєму народу – зокрема підприємцям. Якщо ми довіряємо своїй державі – а українці це продемонстрували ціною своїх життів, держава має продемонструвати довіру до бізнесу. Так, їм зараз важко, як і всім. Але можливості підприємців сьогодні – це можливості країни завтра – її майбутнього. Це і робочі місця, і гроші до бюджету, і залучення інвестицій та зовнішні фінансові можливості держави. Підприємець вже зараз може і хоче працювати – не коли закінчиться війна – а зараз. Він зараз потребує допомоги, а колосальні дивіденди у майбутньому отримає Україна. Майбутнє, яке буде спільним для держави та її народу.
І якщо підприємцю в Україні пощастить залучити інвестиції в проєкт на території країни, де йде війна, основні ризики реалізації проєкту бізнес бере на себе. Бо навіть найбезстрашніший інвестор просто зараз до України не приїде. Грошей, можливо, дасть, але сам не відвідає. І ми знову стикаємося із завданням – як залучити інвестора в Україну просто зараз, у державу в стані війни.
Особливо це важливо до закінчення бойових дій. Не лише тому, що ми разом зараз закладаємо основи майбутнього, а тому, що країна також потребує підприємців сьогодні, як і бізнес допомоги з боку держави України. Успішний підприємець сьогодні – це довіра до держави збоку міжнародних фінансових інституцій і, як наслідок, гроші на відновлення та включення України до планів економічного розвитку, які виходять далеко за межі кордонів нашої країни.
Потрібно визнати, що ні одна держава у світі не може змусити свій бізнес розпочати роботу в Україні. Вийти з Росії – може. Вплинути на те, щоб бізнес приїхав до України робити бізнес зараз – ні.
Відновлення нашої країни безпосередньо залежить від діяльності підприємців сьогодні. Завдання держави – мотивувати та допомагати їм.
Репарації, гарантії, капітал
Мантра репарації – як основне джерело відновлення України – це довгострокова перспектива. А сьогодні український бізнес, який постраждав під час війни, змушений інвестувати в юридичну систему Європу для отримання рішення суду, яке надалі, можливо, призведе до грошової компенсації. Хоча механізм до кінця не зрозумілий навіть Європі. Наприклад, якщо оцінка бізнесу була 10 млн дол. США до війни, то підприємець заплатить 3% судового збору, наприклад, у Бельгії, і сотні тисяч місцевим юристам.
Тому Україна замість нескінченного повторення мантри про репарації може запропонувати ЄС розглянути можливість просто зараз допомогти українським підприємцям, покривши судові та юридичні витрати pro bono, або ухвалити рішення про погашення витрат після отримання коштів, а не вперед до бюджетів країн ЄС.
Гарантії. Робота над гарантіями для українського бізнесу. Те, що підприємець зможе вирішити самостійно. Наприклад, робота з великими міжнародними страховими компаніями щодо створення нових продуктів для України. Вітчизняний бізнес гостро потребує різноманітного обладнання. Україні вже зараз необхідні страхові продукти, які дають змогу іноземному інвестору покривати свої збитки у разі знищення такого обладнання під час військових дій.
Капітал. Навіть найбільш підприємливі бізнесмени самотужки не зможуть залучити капітал до України зараз. Потрібні надійні закордонні партнери. Державні інституції можуть і повинні всіляко продемонструвати підтримку підприємцям насамперед політичну. Наприклад, скориставшись своїм статусом кандидата у члени ЄС – запропонувати партнерам у Європі розглянути можливість надання своїм національним бізнесам отримувати кредити на спеціальних умовах під обладнання та операційний капітал для проєктів з України.
Реальність цього бачення ґрунтується на сьогоднішній практиці розвитку ІТ-ринку України. Уже сьогодні західні інвестори вкладають кошти в компанії та стартапи за наявності спів інвестицій збоку українських партнерів.
Замість висновків
Я впевнений – Україна переможе. І також впевнений, що коли ми навчимося довіряти одне одному – держава та бізнес – зможемо не просто відновити нашу країну, а разом – зробити Україну сильною та успішною. Ми маємо віддати ініціативу підприємцям та підтримати їх. Їм жити та будувати нашу державу.
Я вірю в Україну – у її силу та велич. Слава Україні.
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Звільнення від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та 3 % річних Євген Морозов 19.12.2024 09:34
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 18.12.2024 16:34
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1235
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1152
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 560
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 286
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 225
-
Трамп обвалив акції своєї медіагрупи. Віддав частку Trump Media у спеціальний траст
Бізнес 9926
-
У Житомирській області збанкрутував порцеляновий завод з 200-річною історією
Бізнес 9817
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 8450
-
Попит на природний газ для експорту ЗПГ із США вперше за вісім років зменшився: причини
Бізнес 6501
-
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів"
Бізнес 5176