Мы строили, строили...
Вся жизнь — между строями
«Здравствуйте, дорогие бабушка и дедушка!
Поздравляю вас с днем Великой Октябрьской социалистической революции!
Желаю счастья, здоровья и успехов в личной жизни!
С любовью и уважением, целую, ваш внук Саня».
Это я писал каждый год — с тех пор, как научился писать, а научился я рано, так что успел написать подобных открыток (и получить, кстати, тоже) очень много. И не я один.
Причем все помнили: «Великой» и «Октябрьской» — с большой, «социалистической» и «революции» — с маленькой; работающим — успехов в труде и личной жизни, пенсионерам — только в личной жизни; писать надо в конце октября, чтобы почта успела доставить до праздников (SMS тогда еще не изобрели, как и сами мобильные телефоны).
Если вдруг бабушки-дедушки столь душевных посланий не получали, они искренне волновались и звонили по телефону, чтобы узнать, всё ли в порядке. Их успокаивали, что всё, просто почта, вероятно, особенно загружена.
Посягнуть на ритуал было так же дико и нелепо, как совершить некое святотатство — такое слово тогда уже было, хотя святой была лишь Родина (и, видимо, любовь к ней, которая никем не насаждалась, потому что присутствовала изначально, потому что иначе просто не могло быть).
Мы — дети тех, кто искренне плакал, когда умер Сталин.
«Саня, не лезь на телевидение, не пиши так резко, они тебя используют, а все может поменяться. Твой дядя так никогда не вякал, а все равно посадили, всю жизнь изуродовали, зачем тебе это надо, откуда ты знаешь, что будет завтра…» Это — уже в 91-м.
И вот наступило завтра.
Дети нашего поколения бабушек-дедушек с праздником 7 ноября уже не поздравляют. Они вообще не пишут открыток. Они и SMS-ки пишут с трудом, потому что почти не умеют писать: сейчас учат не этому.
«Папа, училка сказала, что завтра вси повынни прынэ?сты двадцять рублив на вдобства класа. А что такое рублив?»
С праздником, деточки. С нашим бывшим праздником.
И — наверное — с тем, что у вас его нет. И, даст Бог, не будет.
Но что будет вместо...
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова вчора о 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
-
Трамп проти Путіна: чи змінюють американські санкції гру
Думка 7335
-
З ким ви – такий і ваш дохід: як знайти середовище, що допоможе заробляти більше
Життя 6316
-
В Україні відправили "під прес" понад 1800 старих авто: десять списаних моделей
Бізнес 6302
-
Нова система в’їзду в ЄС. У чергах на кордоні з Польщею стоять сотні авто
оновлено Бізнес 4211
-
Уряд запустив механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу
Бізнес 3546
