Електроскутери, самокати, моноколеса та гіроборди: що з цим усім робити?
Нещодавно Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №3023, завдання якого – врегулювати у правовому полі статус легкого електротранспорту.
Чому це важливо?
Уся законотворчість повинна базуватися на реаліях. Це ненормально, коли держава не бачить того, що відбувається в житті суспільства. А відбувається ось що: нашими дорогами, тротуарами і скверами їздить транспорт, який може розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину. І водіїв цього транспорту для закону фактично немає. Тобто вони начебто є, але закон їх не бачить.
Як наслідок, у водіїв моноколес, електросамокатів, гіробордів ані жодних прав, ані жодних обов’язків. А з огляду на той факт, що наявна транспортна інфраструктура не здатна ефективно задовольнити потреби жителів за допомогою «класичних рішень», таких як власна автівка, автобус чи навіть метро, то люди дедалі більше тяжіють до сучасного «легкового» транспорту. Тим паче, що переваг у такого транспорту більше ніж достатньо, аби жителі міст і надалі хотіли ним користуватися: мобільність, дешевизна експлуатації, екологічність. Єдина проблема – безпека.
Тому перша мета, яку ми переслідуємо цим законопроєктом, – захистити всіх учасників дорожнього руху, бо, погодьтеся, водій транспорту, який здатен розвивати швидкість понад 50 кілометрів на годину, може бути і причиною серйозних ДТП, і ризикувати опинитися поза законом, якщо постане перед несправедливим ставленням до себе з боку водіїв автівок.
Тому окреслені чіткі правила допоможуть і водіям автівок розуміти, як реагувати на дорозі на легкий електричний транспорт, і зобов’яжуть водіїв електротранспорту дотримуватися встановлених правил.
Усе це – питання життя, здоров’я та безпеки людей на дорогах. Ми повинні працювати в цьому напрямку, бо статистика в нас дуже невтішна: у 2019 році на дорогах України сталося 160 тисяч 675 аварій. Серед них у 26 тисячах 52 ДТП були жертви або постраждалі. Так, за рік у ДТП загинули 3 тисячі 454 людини, ще 32 тисячі 736 були травмовані.
Між іншим, зазначу, що зі зростанням тенденції користування персональним легким електротранспортом, у деяких країнах Європи, наприклад, у ФРН і Франції станом на сьогодні вже були прийняті чіткі передбачувані правила для всіх.
Що ми змінюємо?
Ми встановлюємо нашим законопроєктом, що електротранспорт має бути справний, обладнаний світлоповертачами та, якщо це передбачено розробниками, звуковим сигналом; люди, які керують персональним електротранспортом у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості, зобов’язані мати увімкнену фару або ліхтар; не можна пересуватися на транспорті у стані алкогольного сп’яніння та під час руху користуватися мобільними телефонами, тримаючи їх у руці.
На мою думку, це той мінімум, із якого варто почати. Адже дотримання цих, здавалось би, мінімальних правил може врятувати не одне життя.
Тобто ми розраховуємо, що прийняття поданого проєкту закону безпосередньо підвищить безпеку користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів, пішоходів, чітко та передбачувано врегулює права й обов’язки нової категорії учасників дорожнього руху та зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод за їх участі.
Наразі законопроєкт готується до другого читання, ми збираємо коментарі всіх авторитетних громадських організацій, активістів, користувачів легкого електричного транспорту та доопрацьовуємо наш концепт. Ми всіх чуємо, з усіма відкриті до комунікації. Ключове – робота в цьому напрямі триває і ми робимо все для того, аби наші дороги ставали безпечнішими.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 297
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7074
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4929
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4284
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4182
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3091