Електроскутери, самокати, моноколеса та гіроборди: що з цим усім робити?
Нещодавно Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №3023, завдання якого – врегулювати у правовому полі статус легкого електротранспорту.
Чому це важливо?
Уся законотворчість повинна базуватися на реаліях. Це ненормально, коли держава не бачить того, що відбувається в житті суспільства. А відбувається ось що: нашими дорогами, тротуарами і скверами їздить транспорт, який може розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину. І водіїв цього транспорту для закону фактично немає. Тобто вони начебто є, але закон їх не бачить.
Як наслідок, у водіїв моноколес, електросамокатів, гіробордів ані жодних прав, ані жодних обов’язків. А з огляду на той факт, що наявна транспортна інфраструктура не здатна ефективно задовольнити потреби жителів за допомогою «класичних рішень», таких як власна автівка, автобус чи навіть метро, то люди дедалі більше тяжіють до сучасного «легкового» транспорту. Тим паче, що переваг у такого транспорту більше ніж достатньо, аби жителі міст і надалі хотіли ним користуватися: мобільність, дешевизна експлуатації, екологічність. Єдина проблема – безпека.
Тому перша мета, яку ми переслідуємо цим законопроєктом, – захистити всіх учасників дорожнього руху, бо, погодьтеся, водій транспорту, який здатен розвивати швидкість понад 50 кілометрів на годину, може бути і причиною серйозних ДТП, і ризикувати опинитися поза законом, якщо постане перед несправедливим ставленням до себе з боку водіїв автівок.
Тому окреслені чіткі правила допоможуть і водіям автівок розуміти, як реагувати на дорозі на легкий електричний транспорт, і зобов’яжуть водіїв електротранспорту дотримуватися встановлених правил.
Усе це – питання життя, здоров’я та безпеки людей на дорогах. Ми повинні працювати в цьому напрямку, бо статистика в нас дуже невтішна: у 2019 році на дорогах України сталося 160 тисяч 675 аварій. Серед них у 26 тисячах 52 ДТП були жертви або постраждалі. Так, за рік у ДТП загинули 3 тисячі 454 людини, ще 32 тисячі 736 були травмовані.
Між іншим, зазначу, що зі зростанням тенденції користування персональним легким електротранспортом, у деяких країнах Європи, наприклад, у ФРН і Франції станом на сьогодні вже були прийняті чіткі передбачувані правила для всіх.
Що ми змінюємо?
Ми встановлюємо нашим законопроєктом, що електротранспорт має бути справний, обладнаний світлоповертачами та, якщо це передбачено розробниками, звуковим сигналом; люди, які керують персональним електротранспортом у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості, зобов’язані мати увімкнену фару або ліхтар; не можна пересуватися на транспорті у стані алкогольного сп’яніння та під час руху користуватися мобільними телефонами, тримаючи їх у руці.
На мою думку, це той мінімум, із якого варто почати. Адже дотримання цих, здавалось би, мінімальних правил може врятувати не одне життя.
Тобто ми розраховуємо, що прийняття поданого проєкту закону безпосередньо підвищить безпеку користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів, пішоходів, чітко та передбачувано врегулює права й обов’язки нової категорії учасників дорожнього руху та зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод за їх участі.
Наразі законопроєкт готується до другого читання, ми збираємо коментарі всіх авторитетних громадських організацій, активістів, користувачів легкого електричного транспорту та доопрацьовуємо наш концепт. Ми всіх чуємо, з усіма відкриті до комунікації. Ключове – робота в цьому напрямі триває і ми робимо все для того, аби наші дороги ставали безпечнішими.
- Про необхідну оборону - як версію захисту Костянтин Рибачковський вчора о 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей вчора о 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич вчора о 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова вчора о 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський вчора о 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 314
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 267
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 224
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 173
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 144
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4674
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2897
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
2828
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2401
-
ПДВ для ФОП: кого торкнеться реформа та коли вона стартуватиме
Фінанси 2130
