Ефективне управління меліоративними системами: ресурси та інновації

На сьогодні всі наявні об’єкти інженерної інфраструктури державних меліоративних систем як у зоні зрошення, так і у зоні осушення, зношені більш ніж на 85%. Вони майже повністю відпрацювали строк експлуатації – уже не тільки нормативний, а й фізичний та є морально застарілими. Структура управління та утримання цих систем перебували на бюджетному фінансуванні, що не дозволяє залучати зовнішні інвестиції у їх модернізацію та розвиток.

Ще більшої актуальності системи зрошення та меліорації набули зараз, в умовах війни. Адже руйнувань зазнає і меліоративна інфраструктура, особливо це стосується об’єктів на територіях, які наразі тимчасово окуповані або перебувають у зоні бойових дій. У післявоєнний час їх необхідно буде повністю відновлювати. Але спочатку для цього потрібно створити відповідні законодавчі передумови. 

Тому мною у співпраці з народними депутатами Гайду О.В., Тарасовим О.С. та іншими ще 21.07.2022 було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності (реєстр. №7577 від 21.07.2022). 

10 березня 2023 року даний законопроект був підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу.

Цей Законопроект ми розробили в продовження реформи зрошення, розпочатої з прийняттям ініційованого мною Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації». Цей закон вже почав ефективно працювати та дав можливість аграріям об’єднуватися з метою ефективного зрошення.

Ключовими принципами реформи зрошення буде збереження цілісності меліоративної інфраструктури, врахування фізико-географічних умов території України та відокремлення функції управління водними ресурсами від функції управління інфраструктурою водного господарства та надання послуг. Саме тому законопроектом пропонується впровадження ефективного управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, які залишаються у державній власності.

Законопроект передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів у частині:

1) Передачі державних меліоративних систем в управління спеціальним суб’єктам господарювання – операторам, що розблокує залучення інвестицій у розвиток меліоративної інфраструктури. 

Такий підхід дає можливість не лише залучати фінансові ресурси на розбудову та оновлення інфраструктури, а й створити ефективну систему для управління діяльністю Операторів. 

Відповідно до Плану відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика» передбачається інвестувати у вітчизняну гідротехнічну меліорацію $ 4 млрд. Йдеться, зокрема, про об’єкти Головного Каховського магістрального та Північно-Кримського каналів у Херсонській області, Інгулецької зрошувальної системи в Миколаївській та зрошувальних систем у Запорізькій областях. Саме в цих регіонах розташовано понад 70% поливних площ, які зрошувались в останні роки (392 тис. га з 551 тис. га).

Щодо фінансування інвестиційних проєктів в цьому році, то Група Світового банку разом із партнерами вже співпрацює з Міністерствами аграрної політики та фінансів над питаннями практичної реалізації. З державного бюджету на 2023 рік вже виділено 200 млн грн на відновлення системи зрошення на підконтрольній території, що дозволить збільшити врожайність.

2) Залучення водокористувачів до управління операторами через включення їх представників до складу наглядових рад операторів. Самі наглядові ради наділятимуться функцією призначення та звільнення керівника державного підприємства, затверджуватимуть тарифи на послуги, вирішуватимуть питання залучення кредитів та позик.

3) Забезпечення фінансової прозорості та унеможливлення крос-субсидування однієї системи за рахунок іншої.

4) Запровадження ефективної політики тарифоутворення на послуги з подачі, транспортування або відведення води. Зокрема, передбачається запровадження двоставкового тарифу на послуги з забору, доставки води водокористувачам або її відведення. Тариф передбачатиме постійну та перемінну складові. Це дає можливість, по-перше, забезпечити фінансову стійкість Операторів та реалізацію їх інвестиційних програм через гарантоване покриття непрямих витрат (вони не залежать від обсягів поданої або відведеної води): йдеться про платіж, який буде спрямований на підтримання системи в працездатному стані. По-друге, водокористувачі отримуватимуть якісну послугу та сплачуватимуть ту вартість, яка пропорційна до обсягу її споживання. Такий підхід забезпечує встановлення більш привабливого розміру тарифу для аграріїв.

Це дозволить розпочати реалізацію другого етапу Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Положення законопроекту спрямовані на те, щоб у перспективі перейти до системи самофінансування (самоокупності) системи зрошення та дренажу.

Мета проекту цього Закону – забезпечити розвиток меліорації, відновлення та модернізацію меліоративних об'єктів та будівництво нових, запровадити ефективну модель управління меліоративною інфраструктурою державної власності через залучення водокористувачів; зменшити собівартість поливу та осушення земельних ділянок; мінімізувати ризики припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону. Це все має призвести до зменшення витрат держави на адміністрування системи гідротехнічної меліорації.

Важливим кроком в реформі гідротехнічної меліорації стало розпорядження уряду від 12 серпня поточного року про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій зі сфери управління Державного агентства водних ресурсів до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства. У Держрибагентстві вже почали працювати над проектами, реалізація яких дозволить знизити вартість подачі води на зрошення, а в майбутньому забезпечить стабільну роботу водогосподарських підприємств та організацій водокористувачів.

Хочу наголосити, що розвиток зрошення також сприятиме зростанню ринкової вартості землі, оскільки вартість меліорованих земель втричі вища від богарних (землі, полив яких залежить від дощів). У результаті більші надходження зможуть отримати власники земель та відповідно місцеві бюджети, куди спрямовується плата на землю.

Як результат, після прийняття Верховною Радою України даного законопроекту у синергії з «Законом про ОВК» забезпечать максимально ефективне управління меліоративними системами та, відповідно, використання сільськогосподарських земель, зростання благополуччя громад та збільшення робочих місць у сільській місцевості. Усе це в комплексі дуже важливо для відновлення економіки в післявоєнні часи, забезпечення продовольчої безпеки України та світу.

До того ж в останні роки зміни клімату диктують всьому світові нові умови життя, і Україна має відповідати на всі виклики, пов’язані з засухою, щоб зберегти статус аграрної наддержави.

Дякую за активну участь у розробці законопроекту представникам Мінагрополітики, експертам Програми USAID АГРО, Всеукраїнській Аграрній Раді, IFC та Світового банку.