Як чиновники “профукали” закон про сортування сміття
6 років тому, наприкінці 2012 року в Закон “Про відходи” додали статтю №32, яка передбачала, що органам місцевого самоврядування (ОМС) дається 5 років на те, щоб вони підготувалися до виконання нової норми закону, яка забороняє з 1 січня 2018 року захоро
6 років тому, наприкінці 2012 року в Закон “Про відходи” додали статтю №32, яка передбачала, що органам місцевого самоврядування (ОМС) дається 5 років на те, щоб вони підготувалися до виконання нової норми закону, яка забороняє з 1 січня 2018 року захоронювати на звалищах необроблені відходи. За цією нормою всі відходи треба було розділяти на відходи придатні до переробки (вторсировину), небезпечні (підлягають утилізаціх), біологічні (потребують переробки) та інертні (пілягають захороненню). Таким чином в українському законодавстві з’явилися 2 європейські Директиви – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які ми зобов’язалися імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.
Логічно, що для виконання цієї норми на протязі 5 років потрібно було проводити просвітницьку роботу з населенням, навчати всіх розділяти відходи, а також знайти гроші на нові контейнери і їх обслуговування.
З першим все більш-менш понятно, адже обов’язком ОМС є пояснення нового закону місцевому населенню, просвітницька і роз’яснювальна робота. Департамент освіти мав би на запит ОМС розробити методичні навчальні матеріали для дітей і молоді, надати їх вчителям всіх учбових закладів.
З контейнерами все складніше. Вартість сучасного контейнера сьогодні становить близько 10 тис грн. Щоб встановити 2 додаткових контейнера біля кожного київського будинка необхідно щонайменше 23 000 штук сукупною вартістю в 230 млн гривень. Де взяти такі кошти?
З 2013 по 2017 рік у київський бюджет надішло екологічних податків на суму більше 267 млн грн, тому всі розмови, що у бюджеті не було грошей на придбання контейнерів є неправдою.
Сьогодні представники влади виправдовуються, що шукали інвесторів, да не знайшли, що була війна, що виконати норму закону нереально... А може просто напросто не було ніякого бажання виконувати свої прямі обов’язки і шукати доступні для нас сьогодні рішення?
Чому це питання не виносилося на засідання депутатів, коли приймали бюджет 2013 року? Чому не виділялися кошти на просвітницьку роботу і закупівлю контейнерів? А головне – чому органи виконавчої влади сьогодні не задають ці питання їх прямим виконавцям?
Здається, українські чиновники розслабилися і не бояться жодних покарань. Психологія “временщиків” не дозволяє їм мислити стратегічно і будувати майбутні плани.
А суспільство хвилює питання – хто буде нести відповідальність за те, що з 1 січня в Україні сортування сміття так і не розпочалося? Чи підуть зі своїх посад “временщики”?
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 746
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 469
- Реформа "турботи" 251
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 131
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 118
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 32606
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
18124
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12816
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 8497
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5873