Монетизація API у відкритому банкінгу
Формування ефективних моделей монетизації API в рамках впровадження відкритого банкінгу.
Відкритий банкінг, який повноцінно запрацює в Україні з серпня 2025 року, передбачатиме зміну класичної моделі банківського обслуговування та матиме безпосередній вплив на результати діяльності учасників фінансового ринку. Враховуючи той факт, що його впровадження потребує значних доопрацювань, своєчасна розробка правильних бізнес-стратегій дозволить прискорити окупність капітальних інвестицій та запровадити цей механізм з максимальною ефективністю.
Відкритий банкінг це система, яка дозволить банкам та компаніям, що обслуговують рахунки - обмінюватися даними клієнтів зі сторонніми постачальниками та іншими фінансовими установами через стандартизовані API та покликана сприяти інноваціям, посиленню конкуренції та наданню споживачам більшого контролю над своїми фінансовими даними.
Приймаючи до уваги європейський досвід, де відкритий банкінг був запроваджений ще у 2018 році, можна припустити, що учасники ринку спочатку сконцентрувались на технологічних доопрацюваннях та приведенні нормативної бази у відповідності до вимог законодавства і лише через декілька років почали аналізувати вплив відкритих API на доходи. Особливо це стосується великих банків для яких ризик канібалізації наявних продуктів і сервісів з кожним роком ставав все більш очевидним. Також відсутність чітких бізнес-стратегій спрямованих на просування сервісів відкритого банкінгу стала причиною повільного розвитку галузі, так, наприклад, у Великобританії станом на кінець 2023 року лише кожен 6-й громадянин який має відкриті рахунки - користується сервісами на базі відкритого банкінгу.
Аналізуючи підходи, які знайшли найбільш широке застосування, можна виділити наступні варіанти для монетизації:
Для банків та компаній в яких відкрито рахунок клієнта:
- Отримання винагороди від сторонніх постачальників за користування комерційними API, яка може бути фіксованою за період або залежати від реального споживання (кількості викликів API);
- Отримання частки комісійної винагороди, яку кінцеві користувачі сплачують, що стягується третіми сторонами, які фактично надають послугу;
- Надання/продаж власних сервісів через додатки сторонніх постачальників, таким чином розширюючи канали залучення клієнтів та мережу для дистрибуції.
Для сторонніх постачальників (TPP):
- Підписка на сервіс/абонплата (отримання фіксованої плати від користувача за користування мобільним додатком в якому надаються послуги створені на основі даних отриманих від банків/компаній в яких відкрито рахунок);
- Отримання комісійної винагороди від користувача за кожне користування сервісами які надаються;
- Отримання комісійної винагороди від банків/компаній в яких відкрито рахунки за продаж їх продуктів через свої канали.
Варто зазначити, що концепція впровадження відкритого банкінгу передбачає перелік API, які банки/компанії в яких відкрито рахунок клієнта будуть надавати на безоплатній основі та комерційні, за користування якими може стягуватись плата. Також банк може за бажанням виконувати роль TPP і таким чином поєднувати можливі підходи до монетизації та реалізувати двосторонній обмін даними.
Одночасно з тим як розвивається відкритий банкінг у Європі, зростає цікавість до його сервісів з боку користувачів - доповнюються і сценарії які можна використовувати для створення моделей ціноутворення.
Що можна врахувувати при розробці комерційної стратегії в рамках впровадження відкритого банкінгу вже сьогодні:
- поведінку клієнтів та їх потреби, сегменти споживачів на яких орієнтовано кінцеві продукти;
- цінність та унікальність пропозиції/сервісу/продукту;
- конкурентний ландшафт;
- канали та точки взаємодії з користувачем.
Таким чином, своєчасний аналіз можливостей використання сервісів відкритого банкінгу у бізнес-процесах дозволить завчасно спланувати зміни пов’язані з їх впровадженням та побудувати ефективні моделі монетизації.
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК)? Сергій Пагер 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 15009
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 11849
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
10977
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 9447
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 6650