Від реєстрів до геопросторового моделювання
Про еволюцію кадастру, як системи впорядкування інформації.
За тисячу років «кадастр», як система впорядкування інформації, пройшов колосальну еволюцію. Без перебільшення можна стверджувати – скільки існує цивілізація, стільки люди користуються різного виду базами даних. Один з перших відомих нам аналогів кадастру був створений ще у XVIII ст. до н.е. в Месопотамії.
Термін «кадастр», як і багато інших звичних для нас речей, походить з древнього Риму від латинського capitastrum, що означало реєстр душ, які підлягали поголовній податі.
В сучасному звучанні cadastre – це з французької «книга-реєстр», куди заносили опис майна, за володіння яким держава стягувала з власника податки. Оскільки земля завжди була найбільш цінним ресурсом, то саме в земельних відносинах кадастри почали формуватися першими.
Звичайно, з того часу теорія і практика формування кадастрових документів пішла далеко вперед. Сьогодні кадастри мають не лише фіскальні, але й правові, екологічні, управлінські цілі, які спрямовані на забезпечення раціонального планування території.
В реаліях сучасності кадастр та реєстр – це дві узгоджені системи обліку ресурсів, які не просто ефективно взаємодіють між собою, а часто складають одне ціле, де реєстри доповнюють картографічну інформацію.
В залежності від правових традицій кожної країни існує своя специфіка. Так звана німецька система (Німеччина, Австрія, Швейцарія) передбачає взаємний зв’язок та взаємний контроль кадастрової, топографічно-геодезичної та реєстраційної складових.
Британська система заточена власне не на кадастр, а на систему реєстрації прав. В країнах з так званою наполеонівською адміністративною системою (Франція, Іспанія, Італія) існує розподіл та взаємодія земельного кадастру та реєстру нерухомості.
В державах Скандинавії (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія) надають перевагу створенню єдиного багатоцільового кадастру з централізованим реєстром та детальним картографуванням. І саме це стало прикладом для Євросоюзу у створенні багатоцільового кадастру.
Наразі більшість розвинених країн Європи перейшли на формат тривимірного кадастру (3D-кадастр), в якому є можливість вести облік таких складних багатомірних об’єктів, як транспортні споруди, парковки, тунелі, багатоповерхові будинки, підземні інженерні комунікації тощо.
Аби наповнити, систематизувати, створити архітектуру кадастрів держава витрачає колосальну кількість ресурсів. При цьому дані внесені сьогодні, завтра вже будуть застарілими. Тому в країнах Європи туди вносять найнеобхіднішу інформацію, на основі якої можна ухвалювати ключові рішення. На жаль, в Україні все по-іншому. Доводиться вносити до кадастрів деталізовані дані, які швидко втрачають свою актуальність. Підтримувати життєдіяльність кадастрових систем стає проблематично. В результаті в Україні вони «роздуваються» до неймовірних масштабів, вміщуючи близько 90% непотрібної інформації. Тобто кадастри в нас будуються за принципом «аби було», особливо не турбуючись, як все це нагромадження буде реально працювати та оновлюватися.
Крім того, в Україні кадастри практично не працюють як інструмент для управління територією. А у світі вони вже давно еволюціонували в систему геопросторового моделювання.
Новим етапом розвитку кадастрів в різних сферах стали єдині геоінформаційні системи (ГІС), які не лише фіксують інформацію, але й допомагають робити на її основі якісну аналітику та моделювати ті чи інші сценарії розвитку. Це дозволяє адекватно реагувати на виклики сучасного світу, де інформація та швидкість її опанування – головна перевага перед конкурентами.
Для містобудування геоінформаційне моделювання – надважливий інструмент, бо дозволяє краще розуміти поточні проблеми міста та планувати розвиток так, аби ці проблеми усунути, не створивши нових. Місто – дуже складний організм і збирати воєдино величезні обсяги інформації для балансування інтересів різних груп, які тут проживають, складно. Людині для аналізу великих обсягів даних потрібні місяці роботи «вручну». Натомість з використанням геоінформаційних систем це можна зробити значно швидше.
Як результат – відкритість ухвалення рішень: з даними, на основі яких вони приймаються, може ознайомитись кожен. А також наявність постійно актуальної інформації про розвиток міста, що дає владі величезний простір для якісного менеджменту і моніторингу.
Моделювання з використанням ГІС відкриває такі можливості: створення перспективних планів розвитку, транспортне моделювання вулично-дорожньої мережі, забезпечення паркомісцями об’єктів житлового та громадського призначення в заданому радіусі досягнення, аналіз відповідності нормативним вимогам, відображення пам’яток історії, їх меж та режимів використання.
Геоінформаційні системи – вершина містобудівного планування, але технології вдосконалюються просто на наших очах і тому для України і для Києва, зокрема, важливо опановувати нові підходи, аби бути в тренді світових процесів.
В 2021 році вступив силу закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Він встановив єдині правові основи її розвитку та гарантував міжвідомчу інтеграцію геопросторових даних і даних кадастрів. Але від закону до його реалізації має пройти певний час. Час, за який ми повинні звести в єдину картину пазл з різноманітних галузевих кадастрів, аналітично-інформаційних систем тощо, не пов’язаних між собою.
ГІС матиме конкретне прикладне значення не лише для управлінців, але й для мільйонів громадян: підприємців, водіїв, користувачів адміністративних послуг, молодих людей, людей старшого віку та людей з особливими потребами. Про те, як це працюватиме і яку користь матиме кожен з нас, давайте дискутувати, доходити до спільних знаменників та втілювати задумане в життя.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25236
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21321
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12760
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9603
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8380