З ким примирятися?
"Платформа національного примирення" це інструмент російської пропаганди, мета якого просунити кремлівський наратив про "гражданскую войну на Украине".

Громадянський конфлікт це коли обидві сторони ідентифікують себе з своєю країною. Так, вони по різному бачать майбутнє і розвиток своєї країни. Настільки по різному, що взяли в руки зброю. Але це їхня країна. Вони не мислять себе поза нею, не хочуть утворення нової, не прагнуть приєднання до іншої. Ось це громадянський конфлікт.
Коли країна використовує політичну нестабільність свого сусіда, проводить на його території масштабну інформаційно-психологічну операцію, засилає диверсійні групи, вводить регулярні війська і утворює маріонеткові псевдо державні утворення - це називається агресія.
Коли частина населення країни, з промитими ворожою пропагандою мізками, чи свідомо, зраджує свою країну, заперечує саме право своєї країни на існування, хоче щоб їх країна була приєднана до іншої, і допомагає ворогу своєї країни в цьому - це називається колабораціонізм.
То з ким примирятися? З маріонетковими представниками окупаційних адміністрацій? З окупантами і колаборантами? З окупаційним контингентом ЗС РФ?
З ними?
Чи з людьми, що змушені жити в окупації? Так ми з ними і сварилися.
Вся ця так звана «платформа національного примирення» це інструмент російської пропаганди. Мета якого просунити кремлівський наратив про «гражданскую войну на Украине». Це ж є метою примушення української влади, через постійні збройні загострення і обстріли, до так званих «прямих перемовин». Все для того, щоб перевести Росію зі статусу агресора в статус посередника. В першу чергу, в очах міжнародної спільноти.
Якщо ми допустимо це, ось тоді ми програємо війну.
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 354
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 327
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 218
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 186
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 82
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 66610
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
45325
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22174
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 14046
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10526