Порядок зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Яким чином зняти арешт з майна у виконавчому провадженні і які мають бути підстави для цього?
У передбачених законодавством випадках виконавець може накласти арешт на майно або кошти боржника. Арешт майна застосовують для забезпечення реального виконання судового рішення, що полягає в обмеженні права боржника володіти, користуватися чи розпоряджатись своїм майном.
Арешт з майна боржника може зняти виконавець, який його наклав, або це можна зробити на підставі рішення суду. Закон України «Про виконавче провадження» передбачає підстави зняття виконавцем арешту з майна.
Зокрема, це можуть бути:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку зі значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
6) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення можна забезпечити в інший спосіб, аніж звернення стягнення на майно боржника;
7) відсутність до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У разі надходження документів, що підтверджують одну з підстав для зняття арешту з майна, виконавець зобов`язаний винести постанову про зняття арешту не пізніше наступного робочого дня. Крім того, виконавець повинен надіслати цю постанову в той же день органу (установі), якому для виконання надіслано постанову про накладення арешту на майно боржника.
Варто зазначити, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Якщо після отримання документів, що підтверджують підстави для зняття арешту з майна, виконавець не прийняв відповідне рішення, ви маєте право звернутися зі скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. У разі оскарження бездіяльності приватного виконавця рекомендуємо звертатися до Міністерства юстиції України та до Ради приватних виконавців України.
У скарзі вам необхідно зазначити:
1) найменування органу до якого ви звертаєтесь;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими ви обґрунтовуєте свої вимоги;
6) підпис та дату подання скарги.
У випадку отримання відмови у задоволенні скарги чи взагалі неотриманні такої відповіді, необхідно звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна.
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 11:00
- Математика для власників бізнесу: скільки насправді коштує клієнт? Любомир Паладійчук вчора о 21:41
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки Анна Кухарчук вчора о 18:29
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність Сергій Заболотній вчора о 16:29
- Моральна шкода у сімейних справах Леся Дубчак вчора о 16:29
- Як змінюється технічний рекрутинг: люди чи машини? Ніна Гузей вчора о 13:42
- Де людство схибило? Дана Ярова вчора о 11:01
- Зміст договору замовлення твору Олександр Мисенко вчора о 10:49
- Сила самопізнання Олександр Скнар 25.08.2025 21:10
- Скасування усиновлення: що говорить закон і судова практика Леся Дубчак 25.08.2025 19:31
- Політичне страхування в Україні: від точкових рішень до системи Антоніна Прудко 25.08.2025 17:36
- Cтраховка не покриє: страхування вашого генератора та сонячної станції Ростислав Никітенко 25.08.2025 09:29
- Реальный кейс: как удалось оспорить незаконную мобилизацию и закрыть уголовное дело Віра Тарасенко 24.08.2025 16:11
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? Валерій Карпунцов 23.08.2025 20:46
- Штраф як фіскальний інструмент: де межа між правопорядком і свавіллям? Олександр Рось 23.08.2025 18:34
- "Ценз осілості Портнова" і українців, що виїхали за кордон від війни - що спільного? 226
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? 185
- Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність 127
- Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки 92
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців 69
-
"Удар по ринку праці". Польський бізнес розкритикував вето Навроцького
Бізнес 24673
-
Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн
Бізнес 10270
-
Обладнання одного з найбільших машинобудівних заводів України передавали до РФ
Бізнес 8452
-
Bloomberg: Волгоградський НПЗ вийде з ремонту раніше від плану, щоб покрити дефіцит пального
Бізнес 8257
-
В Україні викрили вирощування зернових культур на радіоактивних землях для продажу
Бізнес 7835