Як приватизувати землю під будинком? Інструкція
Існують такі ситуації, коли особа має у власності будинок з усіма потрібними документами, але земля під та біля житла є неоформлена.
Для того, щоб уникнути непорозумінь із законом, варто оформити землю — присадибну ділянку — згідно чинних вимог.
Важливі нюанси
Якщо на неприватизованій земельній ділянці стоїть житловий будинок, на який зареєстровано право власності, то господар може пройти «спрощену» процедуру приватизації земельної ділянки за такою схемою:
1) виготовити технічну документацію
2) зареєструвати земельну ділянку в Держгеокадастрі
3) отримати рішення місцевої ради про передачу землі у власність
4) оформити право власності на саму земельну ділянку.
Таким способом можна оформити земельну площею до 0,1 га (10 соток) у місті; 0,15 га (15 соток) у селищі міського типу та 0,25 га (25 соток) у селі.
Законодавці у вересні 2021 року затвердили одночасний перехід права власності на землю і нерухомість (законопроєкт №5248).
Цей документ повинен спростити процес оформлення права власності і усунути прогалини у правовому регулюванні питань, пов'язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.
Етап 1. Виготовлення технічної документації
Основне призначення таких документів — встановити чи відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
Спочатку власник житла має звернутись в землевпорядну організацію з сертифікованим інженером-землевпорядником. Згодом на присадибну ділянкуприбуде інженер-геодезист зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), який проведе геодезичну зйомку території ділянки, будівель і споруд, що на ній розміщуються. За результатами геодезичних робіт буде сформовано план земельної ділянки — на його основі спеціалісти будуть проводити подальші роботи.
Після обмірів і плану ділянки землевпорядники складуть технічну документацію із землеустрою, в якій буде міститись опис ділянки, текстові та графічні матеріали і документи, що стосуються будівель, споруд та самої ділянки.
Виготовлену документацію із землеустрою підпише і посвідчить печаткою сертифікований інженер-землевпорядник.
Замовнику мають видати безпосередньо технічну документацію на земельну ділянку та електронний носій (найчастіше диск) із технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.
Зазвичай тривалість робіт із виготовлення технічної документації не має перевищувати 6 місяців з моменту укладання договору між замовником та виконавцем.
Як обрати землевпорядника?
Стаття 28 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що розробниками документації із землеустрою є:
1) юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
2) фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
З переліком сертифікованих інженерів-землевпорядників можна ознайомитися у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Етап 2. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі
Мета цього етапу — отримати витяги з Державного земельного кадастру (Держгеокадастру) із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки під будинком.
Отже, після отримання готової технічної документації відомості про земельну ділянку необхідно внести до Державного земельного кадастру.
На основі цієї документації та координат межі земельної ділянки відомості про земельну ділянку будуть вноситись до Державного земельного кадастру.
Документація подають на перевірку до відповідного органу у сфері земельних ресурсів та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (присвоєння кадастрового номеру).
Звертатись до державного кадастрового реєстратора слід із такими документами:
1) заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2015 року № 1051;
2) технічна документація в паперовій та електронній формі;
3) електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр»;
4) документ, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
Документація подається на перевірку до відповідного органу по земельним ресурсам та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (присвоєння кадастрового номеру), в результаті чого буде підготовлено витяги з Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру Вашої ділянки.
Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів.
Послуга БЕЗОПЛАТНА для громадянина.
Після вказаної державної реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
Етап 3. Отримання рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі громадянину слід із письмовою заявою (клопотанням) звернутися до міської, селищної чи сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність.
До такого клопотання додаються безпосередньо:
1) розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
2) витяг з Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною другою статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду поданого клопотання відповідний орган у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Етап 4. Реєстрація права власності на земельну ділянку
Мета — отримати витяг із Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.
Рішення сесії місцевої ради про передачу у власність земельної ділянки є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Реєстрацію права власності можливо провести в будь-якому центрі надання адміністративних послуг або через нотаріуса.
Потрібні такі документи:
1) заява встановленої форми;
2) копія документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків (під час подання необхідно пред’явити оригінали таких документів);
3) рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у власність;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;
6) документ, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
Термін державної реєстрації — протягом 5 робочих днів.
Послуга платна. За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік — 230 грн).
Отже, людина отримає виписку з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Відтепер вона буде повноцінним законним власником землі, де стоїть будинок.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23180
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9748
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8862
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7730