Нестандартні ситуації в компанії

В теперішньому часі співробітники будь-якої компанії, яка намагається давати результати і працювати з прибутком, підтримують досить високий рівень трудової активності. Так званий режим багатозадачності значною мірою впливає на психоемоційний стан персоналу

Професійний культурист, практик і тренер Майк Ментцер у своїй широковідомій книзі «Супертренінг» писав: для того, щоб організм фізично розвивався, йому необхідно дати стрес.

В теперішньому часі співробітники будь-якої компанії, яка намагається давати результати і працювати з прибутком, підтримують досить високий рівень трудової активності. Так званий режим багатозадачності значною мірою впливає на психоемоційний стан персоналу. Та, незважаючи на це, більшість співробітників пристосовуються до такого темпу роботи і для них це стає нормою.

Якщо говорити про менш активні організації, а це переважно державні установи; географічно віддалені від центрального офісу агенції, відділення; фірми з низьким рівнем контролю якості кінцевого продукту, то рівень трудової активності найманого персоналу займає вкрай низькі позиції. Це, в свою чергу, призводить до приспання пильності і неготовності адекватно діяти при виникненні нестандартних ситуацій.

Зазвичай, в непідготовлених осіб, ситуація, що виходить за рамки нормального ( це може бути обшук, виїмка, опис, арешт і вилучення майна, види рейдерства ), провокує неконтрольовані емоції, різкі вислови, грубу поведінку, істерику. Подібні речі точно не сприятимуть комунікації, веденню переговорів та пошуку шляхів виходу з неприємної для компанії ситуації. І в тих випадках, коли можна було б обійтися лише дотриманням формальних процедур без завдання будь-якої шкоди, неврівноважена поведінка одного чи декількох співробітників по відношенню до представників влади, провокує в них агресію, з усіма її зовнішніми проявами і наслідками. В результаті – організація втрачає певну частину активів; паралізується робочий процес на невизначений час; гарантуються тривалі походи по інстанціях, в тому числі судових.

Тому керівним ланкам підприємств і організацій, особливо тих, які найбільш вірогідніше знаходяться в зоні ризику, доцільно було б детальніше зупинитись на визначенні рівня підготовленості співробітників до нестандартних чи надзвичайних ситуацій.