Шах і мат. Чому шахи вчать у політичних комунікаціях?

Жодна метафора не розкриває суті розмови. Але вона розкриває суть співрозмовника: його освіту, інтереси, життєвий досвід.

Колишній військовий та колишній юрист про економічну кризу будуть говорити, можливо, однаково, але в дуже різний спосіб.

Всі ми так чи інакше є заручниками власної профдеформації. Хтось не може визнати власних помилок, хтось – зрозуміти необхідність постійно адаптуватися. Хтось не може тиражувати один й той самий меседж, бо жарти, сказані двічі, вже не такі смішні. Тому вміння використовувати свою профдеформацію на благо, а не шкоду – один з найбільш актуальних викликів у політичних комунікаціях.

До речі, найпоширеніша деформація колишніх журналістів, що приходять у такі комунікації – саме бажання постійно шукати новину замість механічного тиражування меседжа. 

Втім, зараз я хотів би написати пару слів про те, як на мою роботу вплинули шахи – величезне захоплення дитинства та хобі сьогодення. Адже деякі особливості цієї гри сформували правила та прийоми, якими я постійно користуюся у роботі.

Боротьба за розвиток

Основна стратегія початку шахової партії – швидкий розвиток. Хто першим виведе свої фігури та правильно розставить їх на дошці – той і матиме перевагу надалі. Для комунікацій це означає просту річ – бути першим та проактивним.

Правильна постава

Вчити теорію та правильно розставляти фігури – запорука подальшого успіху. Що таке правильна позиція? Це коли пішаки страхують один одного та створюють ланцюг. Коли фігури страхують більшість клітин, а твоя ударна група готова почати реалізацію плану перемоги. Як це працює в комунікаціях? Дуже просто. Системність б’є креатив, тому головне – саме побудова системи або структури, яка буде готова до будь-яких викликів.

Оціни свою позицію критично

Дитячі тренери вчать шахістів обійти столик та подивитися на позицію очима суперника. Де ти несеш загрозу, де твої слабкі місця, якими можуть бути твої плани. Вправа проста, але дуже допомагає у комунікаціях, адже часто-густо ми стаємо заручниками ідей або колективу, що заважає нам включати критичне мислення.

Корисний зайвий матеріал

Зайвий матеріал – це кількість фігур та пішаків, які ви виграєте у свого суперника. Окрім того, що це  шлях до панування та виграшу, є гарний предметний жарт – «найкраще у зайвій фігурі те, що її можна будь-якої миті повернути». Поступове та методичне накопичення переваги над опонентом у комунікаціях – надійний шлях до перемоги. Тому що значення окремих креативних випадів  сильно переоцінене.

Не приймай жертв

Якщо тобі щось жертвують, то, як мінімум, не треба поспішати її приймати. Адже це робиться недарма. В комунікаціях часто вдаються до шляху очевидних ніби виграшних кроків, які глобально ведуть тебе до поразки.

Матуй, не шкодуючи ресурсів

Якщо бачиш, як можеш закінчити партію, нехай і з численними жертвами – роби це. Адже політична перемога спише все.

Проводь розбір партій

Післяматчевий розбір власних партій – запорука росту шахіста. Адже він шукає варіанти – як він міг зробити ще краще. Критична оцінка власних комунікаційних кроків дозволяє не втрачати форми та щоразу покращувати продукти.

І наостанок. Звісно, що політичне життя – не шахи, а навіть не Чапаєв. Воно щодня підкидає нові сюрпризи та кризи. Але тут варто згадати ту саму Тетчер, яка називала себе «політиком переконання», що робила кроки відповідно до обставин, але у загальному руслі генерального «неоліберального» підходу. Своя унікальна система, по суті, є в кожного  в нас. Тільки треба її знайти та правильно застосувати.