Затримують правоохоронці? Зробіть усе можливе
Кілька порад, що можуть стати в нагоді будь-кому, у випадку затримання за підозрою у вчиненні злочину
Затримання представниками правоохоронних органів за підозрою у вчиненні злочину є дуже поширеною ситуацією. Лише за останній рік я надавав правову допомогу більше ніж ста затриманим. Як показує практика, під час затримання більшість людей просто губляться, їх охоплює страх і паніка. Здебільшого від того, що вони не знають, як потрібно діяти, що сказати, на чому наполягати. Не знають навіть базових своїх прав. А деякі «правоохоронці» нерідко цим користуються. Тож не будемо сподіватися на їх порядність. Ми маємо вчитися діяти правильно. Це дозволить мінімізувати ризики. Сьогодні хочу поділитися деякими своїми спостереженнями, висновками та порадами, що можуть стати у нагоді будь-кому, хто опиниться у подібній ситуації.
Передовсім, важливо зрозуміти, з якого моменту особа вважається затриманою.
Адже саме з моменту затримання людина отримує статус підозрюваного і набуває відповідних процесуальних прав, що передбачені Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи у приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. (ст.209 КПК України). Таким чином, затриманням є не лише фізичне захоплення на вулиці та закування у кайданки. Людина вважається затриманою навіть тоді, коли, наприклад, посадова особа забороняє їй покидати службовий кабінет, куди та, нічого не підозрюючи, добровільно з’явилась за викликом. І це не така вже рідкість, як може здатися на перший погляд.
Якщо ж затримання таки відбулося, незалежно від того, вчинили ви злочин чи ні, я рекомендую:
1. Не чинити опору.
У цьому немає жодного сенсу. Якщо правоохоронці вважають, що їм потрібно затримати людину, вони це зроблять у будь-якому випадку. Незалежно від того, законно це чи ні (доводити незаконність затримання слід процесуальними засобами у встановленому законом порядку). Опір нічого не дасть, окрім болю, можливо і тілесних ушкоджень від застосування фізичної сили та спеціальних засобів, а також ризику бути притягненим ще і до відповідальності за опір працівникові правоохоронного органу. У такі моменти потрібно зовсім не це. Головне інше – переграти опонентів.
2. Зберігати спокій.
Надскладне, але, разом з тим, надважливе завдання. Для недосвідченої особи затримання завжди є несподіванкою, завжди стрес. Саме завдяки цьому для правоохоронців це дуже ефективний інструмент впливу аби отримати все, що їм потрібно (зізнання, інформацію, підписи на процесуальних документах тощо). Особливо у першу годину. Тому, взяти себе в руки, заспокоїтися та сконцентруватися на вирішенні проблеми – це означає отримати велику тактичну перевагу.
3. Не довіряти нікому.
Слід пам’ятати: з моменту затримання правоохоронці є твоїми процесуальними опонентами. У вас різні інтереси. У залежності від ситуації, вони ладні пообіцяти будь-що, тільки би ти погодився співпрацювати та не чинив опору. Але, як показує практика, у більшості випадків, ні до чого доброго такі домовленості не приводять. І лише ускладнюють подальший захист.
4. Знати ворога в обличчя.
Вимагати від кожної посадової особи правоохоронного органу, з якою контактуєте під час затримання, представитися та пред’явити службове посвідчення. Не завжди це спрацьовує. На жаль, правоохоронці не дуже люблять цього робити, але потрібно бути наполегливим. Показати, що знаєш свої права та готовий їх відстоювати. Важливо запам’ятати максимум інформації, яка стосується обставин затримання та осіб, які його здійснили.
5. Вимагати, щоб вам негайно надали можливість повідомити про своє затримання та місце перебування комусь із близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вашим власним вибором.
Це дуже важливий крок, адже ці люди, щонайменше, зможуть допомоги залучити кваліфікованого адвоката у найкоротші терміни. Або надати якусь іншу допомогу. Звичайно, посадова особа може не дозволити зробити це вам особисто, якщо матиме обґрунтовану підозру, що при повідомленні про затримання ви можете зашкодити досудовому розслідуванню. Але за цих обставин вона сама зобов’язана зробити таке повідомлення. І головне, зробити це негайно. Такий порядок передбачений ч.1 ст.213 КПК України.
6. Вимагати залучення захисника-адвоката та конфіденційного спілкування з ним.
Якщо у вас є такий контакт, слідчий, прокурор зобов’язані забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного вами захисника (ч.2 ст.20 ). Якщо ж, з будь-яких причин, самостійно залучити кваліфікованого захисника можливості у вас немає, треба пам’ятати, що службова особа, яка здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.4 ст.213 КПК України). На практиці, такий захисник прибуде до вас протягом двох годин. Ваше завдання – дочекатися його за будь-яких обставин. І навіть якщо так сталося, що слідчий не повідомив про затримання вашим близьким, не дав можливості залучити свого захисника (таке буває досить часто), ви можете скористатися допомогою адвоката, який прибуде за дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Він має сприяти налагодженню необхідного контакту. Захисник допоможе вам реалізувати подальшу стратегію захисту.
7. Нікому нічого не говорити.
До прибуття адвоката не слід давати жодних пояснень з приводу будь-яких обставин, що цікавитимуть слідчого. Не розповідати нічого. Посилайтесь на ст.63 Конституції України. Цього буде достатньо. Не слід давати згоду на участь у будь-яких слідчих чи процесуальних діях до прибуття захисника. І навіть якщо вам дадуть можливість самостійно зателефонувати родичам чи адвокату, по телефону не розповідайте жодних подробиць. Подробиці лише захиснику під час конфіденційного спілкування.
8. Вимагати роз’яснення зрозумілою мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину ви підозрюєтеся.
Доки чекаєте адвоката, скористайтеся тим часом, щоб отримати важливу інформацію. Це не тільки ваше право, але й обов’язок посадової особи, яка здійснила затримання, що передбачений ч.4 ст.208 КПК України.
9. Нічого не підписувати.
Ви не зобов’язані цього робити у жодному разі. На жодному документі. Навіть якщо слідчий буде казати інше. Як показує практика, у стресовій ситуації ви втрачатимете концентрацію. Часто мені клієнти говорили: читаєш документ, але нічого не можеш зрозуміти, все ніби пливе навкруги. Додайте до такого стану ще й юридичну термінологію будь-якого процесуального документа. Ви можете ці документи прискіпливо вивчати, просити роз’яснити незрозумілі моменти, двома словами – тягнути час. Але нічого не підписувати. Своїм підписом за відсутності захисника ви спрощуєте роботу слідчому та значно ускладнюєте її своєму захиснику.
10. Вимагати надання медичної допомоги, якщо вас було травмовано під час затримання.
Повідомити медичним працівникам обставини, за яких одержати тілесні ушкодження. Ці обставини мають бути внесені до медичних документів, що будуть складатися ними.
Це те, що ви можете зробити особисто задля власного захисту, не маючи спеціальних знань та необхідних навичок. Інше (оскаржувати незаконне затримання, інші незаконні дії або бездіяльність посадових осіб тощо), на моє глибоке переконання, має професійно робити ваш захисник.
Ще кілька важливих речей:
За загальним правилом затримання може бути вчинене на підставі ухвали слідчого судді (ч.1 ст.207 КПК України).
Без ухвали слідчого судді затримання може бути здійснене уповноваженою службовою особою у таких випадках:
- якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
- якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, у якому, серед іншого, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У випадку, якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по-батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 та статтею 236 КПК України.
Знайте свої права та майте мужність їх обстоювати.
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун вчора о 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв вчора о 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов вчора о 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв вчора о 12:16
- Розподіл статутного капіталу при розлученні: судова та міжнародна практика Світлана Приймак вчора о 12:00
- Кваліфікуюча ознака вчинення злочинів "в умовах воєнного або надзвичайного стану" Євген Морозов вчора о 10:28
- Як війна змінює гендерні ролі в Україні Валерій Козлов 18.11.2024 20:21
- Чи можна захистити себе від моральної шкоди, завданої апеляційною скаргою? Дмитро Зенкін 18.11.2024 17:59
-
Укрзалізниця перевірить працівницю, яка дивилася російські серіали, через скаргу військового: деталі
Життя 15367
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 14105
-
Рибу "Судного дня", яка за легендами приносить нещастя, помітили у США: фото
Життя 12798
-
Картину Клода Моне із серії "Водяні лілії" продали за $65 млн: фото
Життя 9549
-
Україна – Албанія: де дивитися та о котрій
Життя 7094