Українська митниця: проблеми, перспективи, виклики
Митниця є однією з найбільш обговорюваних державних структур на сьогодні. Від її функціонування великою мірою залежить нормальна робота компаній, задіяних у транспортно-експедиторській галузі.
Митниця періодично стає об’єктом для гучних скандалів та відповідних матеріалів у ЗМІ, митниця красномовно дає зрозуміти, що з її роботою таки не все гаразд. Тож варто проаналізувати, якими є ключові проблеми митниці, які перспективи вона має та з якими викликами може зіткнутися.
Проблеми
Серед ключових проблем, які є у роботі митниці на сьогодні, можна назвати:
• Бюрократичний та людський фактори. Митниця гальмує нормальну роботу транспортно-експедиторських компаній, про що свідчать величезні черги на пропускних пунктах.
• Неефективність. Численні перевірки не дають змоги зафіксувати очікувану кількість порушень, а протоколи про порушення митного законодавства компанії успішно оспорюють у суді. В результаті збитки компаніям виплачуються з бюджету, тобто – з коштів платників податків.
• Відсутність стратегії чіткого та зрозумілого довготривалого реформування. За гарними гаслами не видно можливостей для реальних змін.
• Кадрові проблеми. Особливо це стосується керівної ланки.
Плинність кадрів не дає можливості асоціювати бажані зміни на митниці з конкретною політичною особою, на яку буде покладена відповідальність за реформи. Усе схоже на те, що значна частина посадовців, котрі свого часу мали стосунок до керівництва цією структурою, були зацікавлені не вирішити питання митниці, а вирішити свої питання за рахунок митниці.
Перспективи
Розвиток митниці напряму пов'язаний з тим, чи будуть зроблені фундаментальні зміни, спрямовані на вирішення проблем. З одного боку, ця структура перебуває у стані, який потребує докорінних змін. З іншого боку, незрозуміло те, чи буде політична воля влади, щоб ініціювати потрібні зміни. Ті зміни, які відбуваються з певною періодичністю, можна, скоріш, назвати декоративними. Вони не вирішують проблему системно, а лише ініціюють точкові зміни за принципом «гасіння пожеж». Разом з тим, численні виконувачі обов’язків роблять свою роботу так, що збоку це схоже на тимчасовий перерозподіл зон впливу та ресурсів.
Саме тому є два сценарії можливих перспектив – оптимістичний та реалістичний. Перший пов'язаний з усвідомленням владою того, що роботу митниці потрібно докорінно змінювати.
Тоді алгоритм був би наступним:
• Детальна аналітика проблем, зокрема – неефективності у роботі та ускладнення функціонування українського бізнесу.
• Розробка стратегічних покрокових механізмів для вирішення цих проблем. Складання відповідного плану дій.
• Призначення команди відповідальних осіб, очолюваної дійсно експертом своєї сфери. Визначення для такої людини чітких, адекватних та достатніх повноважень для змін.
• Розробка механізмів оцінки якості змін, корекції прогалин та звітування про реформи на митниці – у тому числі, в публічній площині.
• Паралельне удосконалення законодавства з тією метою, аби воно було чітким, не містило колізій та прогалин, які роблять можливими негативні прояви бюрократичного та людського фактору в роботі митниці.
А тепер розглянемо реалістичний варіант перспектив. Це продовження «косметичних» змін замість фундаментальних реформ. Це постійна зміна кадрів замість концепції сталості та відповідальності. Це функціонування митниці у відриві від розуміння потреб бізнесу та того навантаження, з яким він стикається в умовах воєнного стану.
Можливо, хтось би запитав, чому я акцентую на проблемах митниці, якщо вважаю реалістичну перспективу її розвитку саме такою. Насправді хотілося б, аби це було інакше. Однак аналіз досвіду митниці за тривалий час її функціонування наштовхує саме на такі висновки. Разом з тим, навіть на малу перспективу позитивних змін варто сподіватися та докладати до неї зусиль. Адже, якщо ми не говоритимемо про проблеми і не пропонуватимемо шляхи їх вирішення, ми просто унеможливимо цю бажану перспективу.
Виклики
Першим та ключовим викликом, з яким зіткнулася митниця, є війна. Збільшене навантаження за рахунок перебудови логістичних ланцюгів ускладнює роботу. Проте, важливо, аби митники розуміли свою вагому роль у підтримці економіки країни, а не лише своєї структури. Інакше бізнес, окрім проблем, пов’язаних з війною, і далі стикатиметься зі штучними ускладненнями зі сторони митниці.
Другий виклик – прийняття та осмислення потреби у новій місії. Як я вже неодноразово зазначав у своїх матеріалах та виступах на фахових івентах, підхід до місії митниці у сучасних реаліях має змінитися. Вона повинна стати структурою, яка асоціюється не з «поборами», а з реальним каталізатором розвитку бізнесу. На сьогодні вона наповнює бюджет за рахунок митних зборів. Але на практиці все мало б відбуватися інакше – на більш глибинному та системному рівні. Якщо митниця прийме, осмислить та інтегрує у свою роботу нове розуміння власної місії, то вона не ускладнюватиме, а, навпаки, спрощуватиме роботу бізнесу. А вже успішний бізнес наповнюватиме бюджет за рахунок того, що сплачуватиме податки.
Третій виклик – діджиталізація. На сьогодні системи «Шлях» та «є-Черга» показують, що значні кроки в цьому напрямку зроблені. Але попереду ще багато інших кроків, аби ці системи функціонували якісно та на користь бізнесу, а митниця була зацікавлена у цьому.
Четвертий виклик – усвідомлення представниками митниці своєї соціальної відповідальності. Попри те, що країна веде важку оборонну війну, іноді складається враження, що митниця перебуває у якомусь іншому вимірі, а численні матеріали в медіа про корупцію та багатокілометрові черги навіть не спонукають значну частину митників подивитися критично на свою роботу. Така ситуація сприймається як щось належне і природне. Однак так не повинно бути. Самі митники мають бути зацікавлені у тому, аби їхня структура мала гарну репутацію.
Чи впорається митниця з цими викликами, покаже час. Але завдання суспільства в цілому і фахової спільноти зокрема – не переставати нагадувати про важливість змін та тримати руку на пульсі актуальних новин митниці.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23539
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21299
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9083
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734