Питання ліквідації держпідприємств за новим Кодексом з процедур банкрутства

2 квітня 2019 року в газеті Голос України було опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства, який вступив в дію 21 жовтня 2019 року.

Як відомо, 2 квітня 2019 року в газеті «Голос України» № 77 було опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VII від 18.10.2018 року, який набрав чинності 21 квітня 2019 року та вступив в дію 21 жовтня 2019 року.

Разом з цим 20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 145-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (далі - Закон).

Пунктом 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлюється, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовується судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідується за рішенням власника, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном.

А, отже, із вищезазначеної норми Закону встановлюється мораторій на застосування процедур санації та ліквідації у справах про банкрутство усіх державних підприємств або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, крім визначених підприємств, незалежно від того, чи були вони включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Проте, норми чинного Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) не кореспондуються з вимогами вищезазначеного Закону. В статті 4 Кодексу передбачено: «Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство. Санація державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів державного бюджету щороку встановлюється законом про Державний бюджет України. Умови та порядок проведення санації державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб’єктом управління об’єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Санація державних підприємств до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється згідно з цим Кодексом».

Статтею 96 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме ч. 3 та 4 цієї статті, передбачено: «Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов’язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб’єктів господарювання з переліку підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації. Державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, подають на розгляд кредиторів план санації, погоджений з органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном».       

Таким чином, Законом встановлено мораторій на застосування процедур санації та ліквідації у справах про банкрутство до усіх підприємств – боржників, що є об’єктами права державної власності і це суперечить, як Господарському кодексу України так і Кодексу України з процедур банкрутства. На мою думку, такі колізії в законодавстві можуть призвести до зловживання розпорядження державним майном заінтересованими особами. Протягом майже 20 років в Україні був чіткий перелік майна, яке неможливо було приватизувати. Проте, з новими змінами лише час покаже майбутню долю майна, що перебуває у державній власності.