Високовартісні закупівлі "Охматдиту" – тільки для "своїх"?
Сподіваюсь,що замовники залишать в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Незважаючи на примхи погоди, Новий рік все ж таки наближається. Настає пора певних підсумків а також побажань, сподівань …
Але ж головна наша тема залишається актуальною – це медичні закупівлі. Тому хотілося б, щоб замовники залишили в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Так, лікарня «ОХМАТДИТ», що у м. Києві, під час проведення окремих закупівель (як правило, на досить значну суму), встановлює у тендерній документації додаткову вимогу, згідно з якою потенційний учасник повинен надати клінічний відгук про застосування, ефективність та безпеку препарату в певних медичних закладах, обов’язково за підписом завідуючого відділенням та керівника закладу.
Крім того, що така вимога відверто дискримінує учасників, вона створює широкий простір для можливих зловживань при виборі переможця. Адже вона передбачливо сформульована таким чином, що не містить жодної конкретики, крім того, що її має надати певний медичний заклад. А заява про ефективність та безпеку препарату без зазначення точних, співставних показників сама по собі нічого не варта.
Тим більше, отримання такого відгуку може вилитися у той ще квест, оскільки документ має бути підписаний двома посадовими особами медичного закладу, які взагалі-то надавати його не зобов’язані.
У поточному році лікарня провела декілька закупівель, де встановлювала таку дискримінаційну вимогу до учасників. З приводу останньої з них – закупівля імуноглобулінів з очікуваною вартістю понад 27 мільйонів гривень, - направляла лист до замовника та отримала пояснення, що при підготовці тендерної документації лікарня завжди, без виключень, керується законодавством України з урахуванням прав і потреб пацієнтів.
Але ж детальний аналіз вже проведених закупівель ставить нові запитання.
Наприклад, в квітні цього року лікарня оголосила закупівлю препарату Меропенем (очікувана вартість 1 599 543,00 грн). До тендерної документації, серед іншого, включила вимогу про надання клінічного відгуку про застосування, ефективність та безпеку препарату в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології за підписом завідуючого відділенням та керівником закладу.
Але виявилось що ще раніше, в березні 2019 року, лікарня вже проводила закупівлю цього ж препарату, уклавши прямий договір з постачальником. Тобто фахівці лікарні вже мають досвід застосування такого препарату та їм відомо про його ефективність та безпечність.
Однак, найцікавіше є те, що закупівля Меропенему проводилася лікарнею й наприкінці 2018 року, у грудні. Так, було оголошено закупівлю для задоволення потреби протягом 2019 року, очікувана вартість за лотом перевищує три з половиною мільйона гривень. До тендерної документації включено цю таку вкрай необхідну вимогу ‑ надати клінічний відгук про застосування знову ж таки в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології. В поданих учасниками пропозиціях містились відгуки про досвід застосування препарату, принаймні в пропозиції переможця. Крім того, оскільки лікарня проводила ще декілька допорогових закупівель цього ж препарату, то в неї вже був достатній портфель даних щодо його використання.
Так навіщо в кожній наступній закупівлі встановлювати дискримінаційну вимогу щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату, якщо лікарнею така інформація вже отримана з попередніх закупівель. Тим більше, безпосередньо лікарнею вже застосовувався цей препарат, отже лікарня володіє даними, які вимагає надати в нових закупівлях.
Дискримінаційний підхід, ніщо інше.
Вимога щодо клінічних відгуків включається і до закупівлі іншого препарату - цефепіму. Закуповувало його лікарня на близько півтора мільйони гривень.
Дуже здивувало те, що цінові пропозиції коливались в межах від 271 245 грн. до 1 287 130 грн. Цікаво яким чином лікарня вираховувала очікувану вартість, якщо учасники спроможні поставити товар втричі дешевше.
Однак, найдешевші пропозиції учасників були відхилені внаслідок відсутності того самого клінічного відгуку, який вкрай необхідний лікарні. Замовником була акцептована найдорожча пропозиція ТОВ «БаДМ-Б» вартістю 1 287 130 грн.
Отже, економія становить 13% замість 70%.
Таким чином, як свідчить практика, включення до тендерної документації вимоги щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату прямо призводить до порушення принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
По-перше, порушується принцип недискримінації учасників, адже отримання чи неотримання учасником такого вігуку може залежати виключно від доброї волі посадових осіб медичних закладів.
А по друге, виникають проблеми з дотримання замовником принципу максимальної економії та ефективності. Про яку економію та ефективність може йти мова, коли фактично вартість одного листа-відгуку виходить приблизно мільйон гривень.
Без включення до тендерної документації умови про надання відгуку необхідний препарат можна було б купити значно дешевше. Невже ці кошти були у лікарні зайвими?
Але ж навіщо платити менше?
Законодавство в сфері закупівель передбачає, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сподіваюсь, Новий рік принесе нам усім тільки кращі зміни, в тому числі в медичних закупівлях.
З прийдешнім!
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 350
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 192
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 162
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 134
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 29858
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 5306
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 5194
-
Трамп вивів США з угоди, підписаної з Україною понад 30 років тому
Фінанси 2497
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 2489
