Національний Інститут Раку змушує учасників страхуватись "у своїх"
Будь-якою ціною протягнути свою вимогу, примусити учасника укласти договір тільки з обраною страховою компанією, не зупиняючись навіть перед порушенням норм закону.
Так Інститут раку впроваджує у своїх закупівлях страхові послуги компаній «Саламандра», «Український капітал» та «Гермес».
Задля того, щоб перемогу в торгах отримав «свій» постачальник, замовники вдаються до все нових і нових викрутасів вимог при формуванні тендерних документацій, нехтуючи положеннями Закону України “Про публічні закупівлі”, відсіюючи зайвих або небажаних учасників. Національний інститут раку, крім цього, ще й вирішив допомогти в роботі обраних страхових компаній.
Інститут раку включив до своєї тендерної документації вимогу укладення переможцем торгів договору страхування фінансових ризиків з однією із страхових компаній, які були відібрані Замовником та, перелік яких розміщено на сайті Замовника.
Коли і де з'явилась "страхова" вимога
Таку вимогу Інститут включив до всіх конкурентних надпорогових процедур, які проводить з травня 2019 року. Спочатку лише в деяких окремих процедурах, але станом на зараз така умова є обов’язковою у всіх закупівлях інституту раку.
На присутність даної вимоги не впливає предмет закупівлі – чи то фармацевтична продукція, чи то харчі, медичне обладнання, устаткування, витратні матеріали – до тендерної документації обов’язково включається пункт про укладення переможцем тендеру договору про страхування фінансових ризиків.
Не впливає й очікувана вартість – договір страхування має бути укладено переможцями й при закупівлі як високовартісного обладнання, що коштує десятки мільйонів гривень, так і молока на суму менше ста тисяч гривень.
Навіщо вона, чому раптом Інституту раку знадобилось отримувати гарантії своєчасного постачання товарів?
Реалізація права Замовника на забезпечення виконання договору про закупівлю визначена статтею 26 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору. Але тендерна документація повинна містити розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Умови, що висуваються Інститутом раку, не містять нічого із вищевказаного та не надають жодної інформації про те, на яких умовах переможцем тендеру буде укладено такий договір. Тобто розмір забезпечення, умови його надання, повернення та неповернення – така інформація відсутня, а відтак потенційний учасник не має можливості оцінити доцільність своєї участі у закупівлі.
Потенційний учасник не володіє інформацією про те, чи дійсно розмір забезпечення, що вимагає замовник, в межах законодавства у сфері закупівель – не більше 5 %.
Чому обрано саме такий спосіб? Чому замовника перестала влаштовувати традиційна банківська гарантія?
Гадаю, що відповіддю на це питання стане останні декілька чарівних слів із тендерної документації:
"укласти договір з однією із страхових компаній, які були відібрані Замовником".
Цікаво, чи так Інститут раку вирішив «допомогти» потенційним учасникам не заблукати на ринку страхових компаній?
Замовник співпрацює із трьома страховими компаніями – ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» (м Дніпро), ПрАТ «Страхова компанія «Український капітал» (м. Київ) та ТзДВ «Страхова компанія «Гермес» (м. Київ). Саме ці компанії Інститут раку зазначає на своєму сайті.
Якщо ознайомитися із даними за минулий рік, що були оприлюднені на порталі, вказані страхові компанії не є лідерами підсумкових рейтингів. Так само, вказані компанії не значаться в рейтингах за перше півріччя 2019 року, відповідно до інформації з сайту Forinsurer.
Вимога про укладання договору страхування фінансових ризиків виключно з однією із трьох обраних Інститутом раку страхових компаній та на невідомих заздалегідь умовах абсолютно суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, дискримінує потенційних учасників тендеру, оскільки покладає на них додаткове фінансове навантаження. Тобто, ті учасники закупівлі, що не мають вільних коштів у значному розмірі, щоб виконати такі забаганки замовника, не зможуть взяти участь у закупівлі.
Навіть якщо прийняти за припустиме встановлення забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді договору страхування фінансових ризиків, то обмеження можливості укласти договір лише трьома компаніями дискримінує суб’єктів господарювання, обмежує коло потенційних учасників та реально шкодить конкуренції.
Зауважую, що страхові компанії часто встановлюють для своїх клієнтів пільгові умови, надають бонуси тощо. Отже, потенційний учасник позбавлений можливості укласти договір з компанією, постійним клієнтом якої, на приклад, він є, на більш вигідних умовах.
Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах – стверджує п’ята стаття Закону України «Про публічні закупівлі». А натомість маємо серйозну дискредитацію за територіальними ознаками, тому що не у всіх містах є відділення обраних замовником цих трьох компаній. Тобто учасник-переможець матиме зайвий клопіт з укладанням договору про страхування. До того ж, як я вже зауважила, замовника не бентежить те, що обрані замовником страхові компанії не відносяться до найпотужніших.
Суб’єкти господарювання – учасники закупівлі безпідставно обмежені у своєму праві самостійно обирати, з ким саме та на яких умовах укладати договір страхування.
Законодавством у сфері страхування передбачений обов’язок наявності у страхової компанії відповідної ліцензії та необхідних для провадження ліцензійної діяльності документів. Це свідчить про її спроможність виконувати свої зобов’язання у разі настання страхового випадку, тобто страхова компанія відповідає умовам здійснення фінансово-господарської діяльності та платоспроможності, що визначені законодавством.
Умови страхування
Учаснику-переможцю пропонується, фактично, купити кота в мішку. Тут немає інформації про суму договору, розмір страхових внесків, що саме вважатиметься страховим випадком.
Але, може спробуємо хоча б приблизно оцінити ціну укладення такого договору для потенційних учасників закупівель Інститут раку? Ознайомимось з типовим договором, умовами, вартістю послуг обраних страхових компаній.
Заходимо на сайт компанії Саламандра. В розділі «Страхування юридичних осіб» немає опції «страхування фінансових ризиків».
Але є перелік міст, де саме знаходяться відділення – Київ, Полтава, Львів, Миколаїв, Черкаси, Одеса, Дніпро, Харків, Запоріжжя, Вінниця.
Далі – компанія «Український капітал». На сайті знаходимо правила страхування фінансових ризиків – страховий тариф – 3,43 % та плюс коригувальні коефіцієнти від 0,5 до 3. Інформація про відділення компанії, окрім міста Києва, відсутня.
В страхової компанії «Гермес» взагалі термін дії сайту завершився. Тобто інформацію про можливі умови договору, наявність відділень в інших містах учасник отримати можливості немає.
Отже, це суцільне порушення замовником принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, а саме: встановлені умови не сприяють добросовісній конкуренції серед учасників; замовника не цікавить максимальна економія та ефективність, адже додаткові видатки, пов’язані із укладенням договору страхування тягнуть за собою здорожчання предмету закупівлі; де та відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель, якщо жодної інформації про зміст і умови договору страхування фінансових ризиків для учасників. Крім того, має місце неприкрита дискримінація учасників – за територіальними ознаками, за спроможністю понести додаткові витрати, пов’язані з укладанням договору; запроваджена замовником схема не запобігає, а навпаки сприяє корупційним діям і зловживанням.
Щодо права оскарження дискримінаційних умов, так, воно законодавством передбачено, але Інститут раку відмовляється виконувати обов’язкові для виконання рішення Органу оскарження.
Так, наприклад, у закупівлі фармацевтичної продукції на майже 2 млн грн за результатом розгляду скарги потенційного учасника тендеру ТОВ «Людмила Фарм» Інститут раку було зобов’язано внести зміни до тендерної документації та виключити цю дискримінаційну вимогу «страхування фінансових ризиків».
Інститут раку із пункту 6 розділу тендерної документації переніс цю вимогу до пункту 7 цього ж розділу.
Тобто, нібито формально замовник вимогу Антимонопольного комітету України «виконав», але ж це знущання над здоровим глуздом, вчинення порушення у вигляді невиконання рішення Органу оскарження та дискредитація системи публічних закупівель в цілому. Отже, замовник намагається будь-якою ціною протягнути свою вимогу, примусити учасника укласти договір з обраною ним страховою компанією, не зупиняючись навіть перед порушенням норм Закону про публічні закупівлі, оскільки жодної відповідальності за невиконання рішення Органу оскарження не передбачено.
«Внесені» до тендерної документації названої вище закупівлі фармацевтичної продукції зміни знову оскаржуються ТОВ «Людмила Фарм», яке вимушено знову сплачувати за подання скарги на ту ж саму вимогу того ж самого замовника.
Сподіваюсь, що друга закупівельна революція покладе край свавіллю таких замовників, адже за такі дії новою редакцією закону передбачена персональна відповідальність керівника установи-замовника у вигляді значних штрафних санкцій.
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 роци? Ростислав Никітенко 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова 11:48
- Успіх компанії залежить від ефективності кожного працівника Катерина Мілютенко вчора о 23:55
- Поділу доходів отриманих другим із подружжя від зайняття підприємницькою діяльністю Євген Морозов вчора о 20:34
- Скасування повідомлення про підготовчі роботи: юридичні аспекти Павло Васильєв вчора о 17:22
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак вчора о 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін вчора о 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк вчора о 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов 22.12.2024 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан 22.12.2024 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1428
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 710
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 355
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 238
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 139
-
Укренерго дало команду на екстрені відключення світла: причина
оновлено Бізнес 4985
-
"Ми повинні потримати цю штуку ще трохи". Трамп виступив проти заборони TikTok в США
Бізнес 3498
-
"Особливі буряти" Путіна. Як солдати КНДР воюють проти України: ексклюзивні подробиці
3448
-
"Умови сприятливіші за довоєнні". Вартість житла у Києві відповідає десяти рокам оренди
Бізнес 3418
-
П'ятірка найкасовіших різдвяних фільмів в історії: класика святкового кіно
Життя 2868