Захист персональних даних в Україні
Ця стаття присвячена впливу на ведення бізнесу в Україні запровадження нової концепції захисту персональних даних фізичних осіб
З 01.01.2011 року набирає чинності ЗаконУкраїни «Про захист персональних даних», певні положення якого можутьвплинути на ведення бізнесу.
У зв’язку з цим ми раді представити Вам основні положення зазначеного акта,які так чи інакше пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності вУкраїні.
Щодо сутності бази персональних даних
Закон визначає, що базою персональнихданих є іменована сукупність упорядкованих персональних даних, тобтовідомостей, які надають можливістьідентифікувати фізичну особу, в електронній формі або у формі картотекперсональних даних[1].
Бази персональних даних стосуютьсявиключно фізичних осіб; до їх числа можна віднести, зокрема:
- базиклієнтів-фізичних осіб;
- базипартнерів-фізичних осіб;
- базипрацівників;
- базиборжників-фізичних осіб;
- іншібази, які надають можливість ідентифікувати фізичних осіб.
Щодо охорони баз персональних даних
Закон визначає, що персональні дані за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом[2].Це означає, зокрема, що особа, яка здійснює обробку (в тому числі збирання,зберігання, використання поширення тощо) баз персональних даних повинназабезпечити адекватну охорону таких баз від несанкціонованого доступу третіхосіб.
В загальному порядку обробка базперсональних даних може здійснюватися виключноза згоди фізичних осіб, персональні дані про яких містяться у відповідній базі[3].Разом із тим, зазначена згода може бути надана не тільки у письмовій формі, алей будь-яким іншим шляхом, який забезпечуєїї документування (зокрема, шляхом реєстрації на веб-сайті тощо)[4].
Відомості, які мають статус персональних даних, повинні бути точними та достовірними, у разінеобхідності – оновлюватися, а також бутивідповідними та не надмірними у відповідності до мети їх обробки[5].При цьому зазначені цілі повинні бути конкретними та відповідати законові, а уразі їх зміни особа, яка здійснює обробку бази персональних даних (володілець бази) повинен поновити згоду фізичної особи на обробку[6].
Щодо державного регулювання
Закон встановлює[7],що після затвердження положення про відповідний державний реєстр та порядкуйого ведення кожна база персональнихданих повинна буде пройти державну реєстрацію у Державній службі зпитань захисту персональних даних[8].Така реєстрація буде здійснюватися шляхом направленняповідомлення із зазначенням:
- інформаціїпро володільця;
- найменуванняі місцезнаходження бази;
- метиоброблення;
- інформаціїпро інших осіб, які мають право на її обробку;
- підтвердженнязобов’язань щодо виконання вимог закону щодо захисту персональних даних.
Володілець бази/уповноваженаним особа буде зобов’язаний повідомляти зазначений орган про кожну змінуреєстраційних відомостей протягом 10 робочих днів[9]. Так, наприклад, зазначене повідомленнябуде вимагатися у разі реорганізаціїюридичної особи, продажу бізнесу, залучення аутсорсингового управлінця тощо.
Крім того, створено окремийконтролюючий орган (Державну службу з питань захисту персональних даних),який, зокрема, буде мати повноваження щодо[10]:
- здійсненняконтролю за додержанням вимог законодавства у цій сфері із отриманням відсуб’єктів безперешкодного доступу доінформації, пов’язаної з обробкою персональних даних, та приміщень, де здійснюється така обробка;
- виданняобов’язкових до виконання вимог (приписів)про усунення порушень законодавства у сфері захисту персональних даних.
Щодо використання баз персональних даних
Використання баз персональних даних за загальним правилом здійснюється занаявності згоди фізичних осіб, щодояких сформована відповідна база[11].Разом із тим, володілець бази вправі передатиналежну йому базу для використання третій особі (розпоряднику бази персональнихданих) за письмовим договором[12].
Використання відповідних даних працівникамиволодільця (розпорядника) баз персональних даних повинно здійснюватися тільки відповідно до їх посадових, службових аботрудових обов’язків. З огляду на це відповідні повноваження необхіднозакріплювати у трудовому договорі(контракті), наказі про прийняття на роботу або окремому наказі по підприємству.
Щодо взаємодії володільця баз із фізичними особами
Володілець бази персональних даних після включення до бази персональноїінформації про певну фізичну особу (крім збирання інформації іззагальнодоступних джерел) повинен протягом 10 робочих днів надати їй письмове повідомлення про[13]:
- їїправа, визначені Законом «Про захист персональних даних»;
- метузбору даних про неї;
- осіб,яким передаються дані про неї.
Таке повідомлення може вимагатися, наприклад, від роботодавця після прийняття на роботу тощо.
При цьому, зокрема, у разі припиненняправовідносин між володільцем бази даних та відповідною фізичною особою(наприклад, розірвання трудового договору, припинення клієнтських абопартнерських відносин, погашення боргу тощо) персональні дані про таку фізичну особу повинні бути вилучені зналежної володільцю бази[14].
У разі здійснення передачіперсональних даних про певну фізичну особу із бази (крім певних винятків,визначених законом) володілець базиповинен протягом 10 робочих днів повідомити таку особу про це[15].Аналогічне повідомлення здійснюється також у разі зміни, знищення або обмеженнядоступу до бази[16].
[2]Ч.2 ст. 5 Закону «Про захист персональних даних»
[3]Ч.6 ст. 6 Закону «Про захист персональних даних»
[4]Ч.1 ст. 2 Закону «Про захист персональних даних»
[5]Ч.ч. 2, 3 ст. 6 Закону «Про захист персональнихданих»
[6]Ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону «Про захист персональнихданих»
[7]Ч.1 ст. 9 Закону «Про захист персональних даних»
[8]Створена у відповідності до УказуПрезидента № 1085/2010 «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади»
[9]Ч.6 ст. 9 Закону «Про захист персональних даних»
[10]Пп. 4, 5 ч.1 ст. 23 Закону «Про захистперсональних даних»
[11]Ч.1 ст. 10 Закону «Про захист персональних даних»
[12]Ч.2 ст. 11 Закону «Про захист персональних даних»
[13]Ч.2 ст. 12 Закону «Про захист персональних даних»
[14]П.2 ч.2 ст. 15 Закону «Про захист персональнихданих»
[15]Ч.1 ст. 21 Закону «Про захист персональних даних»
[16]Ч.3 ст. 21 Закону «Про захист персональних даних»
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 22372
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5067
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 4965
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4207
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3478