Порожня оболонка від Уряду. Що не так з іпотекою під 7%
На своєму засіданні 27 січня Уряд підтримав ініціативу президента Володимира Зеленського і запровадив програму доступної іпотеки під 7% річних.
Була опублікована відповідна постанова, президент записав відео, прем’єр радісно відрапортував. Але на практиці іпотека навряд чи запрацює і точно не стимулюватиме будівельну галузь, чого очікують на Грушевського.
Що це за іпотека під 7%
Мінфін розробив спеціальний Порядок здешевлення для громадян вартості іпотечних кредитів. Виконавцем програми визначили Фонд розвитку підприємництва, який повинен буде компенсувати позичальникам відсотки за іпотекою до обіцяного українцям рівня в 7%. Цей же Фонд реалізує і інше розпіарене дітище влади – державну програму кредитування бізнесу «Доступні кредити «5-7-9%». Уряд каже, що запровадження іпотеки не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету України. Це означає, що фінансування «іпотеки 7%» здійснюватиметься за рахунок закладених в бюджет коштів на кредити підприємцям. Це 2 млрд грн, і скільки з цього загального котла «не додадуть» малому і середньому бізнесу – поки незрозуміло.
Як іпотека працюватиме на практиці
Візьмемо середню вартість квартири в країні у 1 млн грн. Тоді середній розмір кредиту складе 1 млн мінус 15% першого внеску = приблизно 850 тис грн. В такому разі обіцяних 2 млрд грн вже у перший рік роботи програми вистачить трохи більше ніж на 2 тисячі квартир. Видати всі 2 млрд на іпотеку держава не зможе, бо залишить без обіцяної фінансової підтримки малий і середній бізнес, які найбільше відчули тиск економічних наслідків коронавірусу. Тому насправді кредитів буде ще менше за наведені розрахунки.
Максимальна сума кредиту складе 2 млн грн, найбільший термін іпотеки – 20 років. Іпотека від держави далеко не кожній родині буде по кишені: потрібно буде викласти відразу 15% вартості квартири як перший внесок.
Претендувати на державну підтримку матимуть шанс лише ті, хто перебуває на т.зв «квартирному обліку», мешканці гуртожитків, ветхого житла, родини, що володіють житлом, яке за площею не перевищує 13,65 кв. м на одного члена сім’ї. Інші категорії потенційних щасливчиків – молодь до 35 років, внутрішньо переміщені особи, науковці, медики і бюджетники.
Купити в державну іпотеку можна буде далеко не будь-яку оселю: первинний ринок (ті, які ще будуються), житло, прийняте в експлуатацію не раніше ніж три роки тому. Фактично – це найдорожчий сегмент житла.
Чи буде зростання обсягів кредитів? Ні
Не варто очікувати і значного зростання обсягів іпотечних кредитів завдяки програмі уряду. Обіцяні суми є поки що лише краплею у морі: в Україні співвідношення іпотеки до ВВП сягає заледве 0,7%.
Великою проблемою буде взяти такий кредит на квартиру в будинку, який ще будується. Банки неохоче кредитують первинний ринок: схеми фінансування будівництва тут заплутані, а ринок є непрозорим. Є великі питання до фінансової стійкості забудовників. Строки введення в експлуатацію будинків переносяться, а проекти заморожуються.
Не менша проблема – дуже низький рівень захисту прав кредиторів, у даному випадку банків. У деяких ситуаціях банк просто не має змоги реалізувати свої законні вимоги до кредитора. Між іншим, продовжує діяти мораторій на стягнення валютної іпотеки, і це хоч і не має прямого відношення до іпотеки, але створює додатковий фактор, який стримує банківські установи у бажанні кредитувати населення.
Як Уряд плодить іпотечні установи
Замість того, щоб навести лад у житловому законодавстві й дотичних сферах, уряд плодить іпотечні установи, які дублюють одна одну. До вже діючих Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву і Державної іпотечної установи перед самим новим роком рішенням Кабміну додалася створена Мінфіном «Українська фінансова житлова компанія». Яка потреба в такому дублюванні? Якою буде роль цієї структури у новій програмі іпотечного кредитування – адже займатимуться ним банки, а компенсуватиме відсотки Фонд розвитку підприємництва. Чи не могли б існуючі державні структури, які й так займаються тією ж роботою, взяти на себе навантаження працювати і за новою програмою?
Провал реформи ДАБІ як фактор некомпетентності Уряду для іпотеки
І наостанок. Уряд каже про швидкий старт іпотеки, і що кілька державних мільярдів, які планують влити в житлове кредитування, дадуть потужний стимул будівництву, в тому числі в регіонах. Та для галузі обіцяні гроші – не така вже й велика сума. За рахунок іпотеки в Україні фінансується менше 5% угод з купівлі житла.
Справді помітний стимул будівельникам здатні дати не обіцяні гроші, а створення чесних і прозорих правил гри на цьому ринку, однакових для всіх. Не секрет, що система Державної архітектурно-будівельної інспекції давно перетворилася на корупційного спрута. Не «нагодуєш» його – здаватимеш в експлуатацію збудований будинок роками. Цю систему не раз обіцяли зламати. Востаннє діяли за планом, який публічно підтримував сам нинішній глава уряду ще в бутність віцепрем’єром і главою профільного міністерства. Та вийшло так, що в результаті цієї «реформи» на місці одного ДАБІ «виросли»… три структури зі схожими функціями і непомірними апетитами. Потім реформу Уряд взагалі визнав провалом. А без прозорих умов у ДАБІ ніяка іпотека не перетвориться на стимули для будівельного ринку.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 467
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 442
- Реформа "турботи" 139
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 92
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18991
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12619
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10518
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
10496
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8912