Договори (угоди) в медіації. Частина 1

Вирішили врегулювати конфлікт за допомогою медіації? Дізнайтеся, які договори (угоди) передбачені в проєкті Закону України «Про медіацію».

19 травня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано новий проєкт Закону України «Про медіацію». Сподіваємося, що найближчим часом цей законопроєкт буде прийнято.

Які документами можуть бути врегульовані відносини сторін, які звертаються до медіатора?

Звернемо увагу, що цей перелік визначено в ст.1 зазначеного вище законопроєкту.

Якщо у фізичних та/або юридичних осіб виник конфлікт (спір) і вони спільно вирішили врегулювати спір в позасудовому порядку із залученням медіатора, то мова йде про укладення договору про проведення медіації.

В законопроєкті визначено, що договір про проведення медіації – угода про надання сторонам послуг з проведення медіації з метою врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у погодженій між ними формі з урахуванням вимог законодавства.

Із наведеного визначення можна зробити декілька висновків:

1) форма договору погоджується усіма його сторонами. Тобто, можна стверджувати, що це може бути усна, письмова або письмова нотаріально посвідчена форма;

2) сторонами договору є учасники конфлікту (спору) та медіатор.

Що повинен містити договір про проведення медіації?

Законопроєкт регламентує, що сторони медіації мають право за взаємною згодою визначати умови договору. І, в той же час, в ст.18 визначено основні умови, до яких відносяться: дата і місце укладення договору; відомості про медіатора (медіаторів), сторони медіації, а також організацію, що забезпечує проведення медіації (за наявності); строки та місце проведення медіації; мова проведення медіації; предмет конфлікту (спору); права та обов’язки учасників медіації; правила проведення медіації; умови та порядок оплати винагороди медіатора (медіаторів) та відшкодування витрат на організацію та проведення медіації; умови конфіденційності медіації та наслідки їх недотримання учасниками медіації; відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації; порядок та підстави для припинення медіації, а також інші умови, визначені медіатором (медіаторами) та сторонами медіації.

Прокоментуємо декілька умов, передбачених законопроєктом.

Строки та місце проведення медіації. Ці умови мають велике значення як для медіатора, так і для сторін конфлікту (спору). Для того, аби спонукати сторін до активної взаємодії на шляху врегулювання конфлікту є необхідність визначити конкретний строк. Це також дає можливість сторонам і медіатору дотримуватись визначених домовленостей щодо проведення зустрічей, а також мінімізує ухилення або затягування часу.

Мова проведення медіації. Не є секретом, що медіація є м’якою і гнучкою процедурою. Це також означає, що сторони конфлікт (спору) мають почуватися якомога комфортніше під час переговорів. Тому є необхідність домовитись і про мову проведення медіації. Особливої актуальності ця умова набуває, якщо сторонами конфлікту є особи з різних країн, коли може бути залучено перекладача.

Правила проведення медіації. Ефективність медіації залежить, в тому числі, від правил, про які мають домовитися самі сторони. Що ж можна віднести до правил проведення медіації? Наведемо лише декілька: дні тижня і час для зустрічей, залучення до медіації інших осіб (експертів, адвокатів, а також родичів, друзів та ін.); спосіб комунікації тощо. Тобто, задайте питання: «Як нам буде зручно працювати?». І пам’ятайте, що про правила потрібно домовитися ще на березі, коли ваш човен лише збирається у подорож.

У наступних статтях розглянемо інші договори (угоди), які передачені в проєкті Закону України «Про медіацію».