30 мільярдів втрат лісової галузі України – катастрофа державного сектору економіки?
Хто і як саме має діяти, щоб ліси почали приносити користь суспільству і забезпечили розвиток держави?
15 мільярдів збитків за рік від корупції в лісовій галузі нарахував Михайло Саакашвілі і нещодавно оприлюднив для загалу.

Однак, якщо ще врахувати: 1) втрати від неефективної держаної переробки лісу в палетну заготовку лісгоспами, 2) заниження цін під час експорту готової продукції, то загальна сума втрат лісової галузі України може подвоїтися і досягати 30 мільярдів гривень.
Згідно з даними Мінекономрозвитку, сьогодні в Україні є понад 3 400 державних підприємств.

Щоби зрозуміти масштабність неефективного державного сектору економіки необхідно порівняти кількість державних підприємств в інших державах.
В Україні в 34 рази більше державних підприємств, аніж в Китаї. До того ж, далеко не всі ще пораховані, про які держава може бути навіть не в курсі.
В Україні в лісовій сфері діють 309 державних лісгоспів. У Волинській області – 25, їх діяльність координує Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Офіційні дані і пропаганда лісівників Волині затято переконують у ефективності діяльності лісгоспів і райдужні перспективи розвитку, однак навіть елементарні підрахунки доводять зворотнє – господарювання цих суб’єктів дорівнює багатомільйонним втратам.

Скільки публікацій в ЗМІ має з’явитися, щоб вищі посадові особи, Уряд і Парламент нарешті звернули увагу на необхідність проведення реформ.
Тіньовий ринок деревини, неефективна державна переробка лісу в палетну заготовку, тіньовий обіг лісоматеріалів орієнтовно призводить до сукупних втрат - 30 мільярдів гривень щорічно.
«Замість того, щоб наповнювати держбюджет і забезпечувати нормальну дохідність на вкладені у них народні кошти, ці держкомпанії вимушені залазити в боргову яму і просити допомогу з держбюджету, тобто з коштів платників податків» – заявляє т.в.о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко з чим я особисто погоджуюся.
Лісівники, в тому числі Волині, наполягають на додатковому фінансуванні з Державного бюджету України їхньої «діяльності», а по суті, вимагають кошти не для розвитку – швидше для обслуговування «схем» вимивання з лісового господарства отих недорахованих щорічно 30 мільярдів гривень.
Які висновки?
Оскільки власником держмайна, в тому числі природних багатств – лісів, є кожен громадянин, то за неефективні господарські операції з ними також платимо ми.
Як вказується в публічних джерелах ще у 2016 році всім українцям довелося б скинутися по 2 тисячі гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.
А у 2021 році всім громадянам, певне, доведеться «скинутися» уже на трильйон боргів державних підприємств, в тому числі, оплачувати мільярдні втрати від державного неефективного господарювання в лісовій сфері?
Коли з’явиться публічна політична воля найвищого керівництва України до припинення «схематозу» державного управління лісами і до припинення неефективного використання лісових природних ресурсів?
Приватні лісопереробники по всій Україні вимагають чесної конкуренції з державними підприємствами і готові підставити своє дружнє плече у справі реформування лісового господарства. Спільними зусиллями можливо перетворити лісову галузь на рушій сталого зростання економіки в інтересах всіх громадян, територіальних громад і держави.
Здорова конкуренція поміж різними суб’єктами господарювання, відкритий і цивілізований ринок деревини, ефективна переробка лісових та інших ресурсів – це можливі надійні економічні стовпи успішного майбутнього України.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 452
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 437
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18574
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12139
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9768
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 6821
-
У застосунку Alliance з’явилась функція міжнародних P2P-переказів
Новини компаній 6344