За 10 місяців року держбюджет отримав більше 7 мільярдів гривень від грального бізнесу
Пояснюю, звідки такі податкові рекорди.
Гемблінг поступово оживає в Україні та набирає популярності. На мою думку наповнення державного бюджету сьогодні є вкрай важливим, адже країна потребує постійної фінансової підтримки. Так, в січні-жовтні 2023 року податки від азартних ігор сягнули рекордної позначки у 7,35 млрд грн, що вдесятеро більше проти минулого року та у 37 разів більше, ніж у 2021 році.
На збільшення надходжень до бюджету в першу чергу вплинули зміни у податковому законодавстві. Також важливим є й припинення схем ухилення від сплати податків. Як результат за 2021 рік онлайн-казино сплатили 34,5 млн грн податків. У 2022 році цей показник становив вже 549,7 млн грн. Лише податку на прибуток від букмекерської діяльності та онлайн-казино за 5 місяців 2023 року сплачено 526,7 млн грн.
Від сплати за ліцензії на здійснення діяльності азартних ігор держава отримала вже понад 3,9 млрд грн за весь час легальної роботи гемблінгу. Станом на 1 вересня 2023 року надходження за ліцензії сягнули 1,163 млрд грн. Хочу відмітити, що такий рекордний обсяг надходжень за 8 місяців діяльності Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) було скеровано вперше у своїй історії. Чи міг гральний бізнес принести більше надходжень? Вважаю, що так, адже нещодавно влада наклала санкції на вже колишнього великого гравця ринку, який у 2022 році сплатив 51% всіх податків галузі.
Окрім безпосередньо податків, гральний бізнес не забуває і про соціальну відповідальність. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну величезна кількість представників гемблінгу долучилася до різноманітних благодійних акцій, зборів та фондів. Завдяки такій співпраці було запущено національну платформу сучасних українських виробів і винаходів воєнного часу. Тут збігаються інтереси української армії, бізнесу, інвесторів, винахідників та виробників. А ще гемблінгові компанії стають партнерами розробників ударних безпілотників та донатять десятки мільйонів гривень на виготовлення дронів нового покоління.
Хочу нагадати, що питаннями грального бізнесу також почало опікуватися і Міністерство цифрової трансформації. Так, у березні 2023 року з’явилася концепція нової реформи. Йдеться про ліквідацію КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів. Мінцифра сподівається на прискорений розгляд Верховною Радою законопроєкту №9256 щодо ліквідації КРАІЛ. На думку міністерства, в разі підтримки документа, процес видачі ліцензій проводитиметься через держпортал електронних послуг «Дія», він стане автоматичним і відбуватиметься за чіткими критеріями; оподаткування здійснюватиметься через банківську систему, в якій гроші з податкових агентів списуватимуться автоматично; а нове відомство, яке замінить КРАІЛ, зможе автоматично блокувати домени, що працюють без ліцензії.
Щоб там не було, але податкові рекорди галузі тривають: за жовтень 2023 року гральний бізнес заплатив ще 700,8 млн грн податків, а найбільшу суму місячних податкових надходжень було зафіксовано у серпні — понад 2 млрд грн. Я очікую, що 2023 рік принесе до держбюджету найбільше надходжень від гемблінгу за всю історію.
Інфографіка: Telegram-канал Ярослава Железняка
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Як зруйнувати країну 324
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 198
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 150
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 133
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 110
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
18578
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10328
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6818
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 5335
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648