Відповідальна якісна журналістика

Підписатися

Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

01.04.2024 22:27

Іманентний Гоголь

Олег Короташ Український поет, філософ, громадський діяч

Пару слів щодо письменника і знову про мову

З 215-ти річчям великого автора нас усіх! Микола Васильович історична реальність української літератури. Навіщо відмовлятися від історії літератури? Щоденник і проза ТГШ звлаща російськомовні.

Колись князь Володимир Святославович зрікся віри предків, привівши до нашого дому московських попів, вкрадену історію Русі та розмиту національну ідентичність. А те, що сьогодні два Володимира залили Дніпро кров’ю, наче black mirror цієї історії. Україні доведеться прийняти правила гри Європейської спільноти щодо мов, і російська (включно з літературою) матиме рівні права поряд з іншими мовами Єврозони. Якщо українці цього не зрозуміють, Україні до ЄС двері зачинено.

Читайте такожНовий гравець. Ігор Мазепа заходить у девелопмент в центрі Києва Замерзлі труби, холодні батареї. Чи зможе втримати Україна тепло під російськими обстрілами "Коли побачив своє вино в буфеті Royal Albert Hall, мені зірвало дах", – засновник "Колоніст"

Мусимо забути середньовічну практику спалення книжок, а краще подумати, що робити з кумівством і корупцією в сучасному літературному процесі, коли Україну репрезентують байдужі щодо сенсів культури люди. Ворог у вишиванці від того не перестає бути ворогом, а зумисне одягнута сорочка не робить агентуру друзями. Гоголь вважається стовпом російської літератури, нехай так і буде, але Гоголь є українським письменником. Бо що є історія Російської Федерації, як не «повесть о чиновнике крадущем шинели»...

І ще одна важлива річ: війна триває не лише на теренах України. За кордоном точиться війна, звлаща проти ідентичності нашого народу. Діаспорі зараз як ніколи важко, і ще важче вести мову на міжнародній арені про Україну, коли всередині держави чвари і розбрат. Діаспоряни зіштовхнулися з безпрецедентною навалою псевдоукраїнських, а насправді штучно створених організацій різного штибу, що прагнуть організовувати масові заходи, жонглюючи ворожими наративами. Некомпетентність, амбіції та марнославство осіб, які прагнуть представляти культуру то узагалі окрема тема. Як пояснити людям очевидне, що під час нелінійних воєн мислити лінійними моделями – примітивно і небезпечно. У нас немає іншого шляху, окрім того, аби дивитися вперед і будувати майбутнє культури у глобальній площині національних мистецтв. А Гоголю залишмо Гоголеве.