Контрактна форма працевлаштування держслужбовців: зміни до закону
Схоже контрактна форма працевлаштування державних службовців незабаром стане реальністю в Україні
Таку форму працевлаштування державних службовців активно лобіює голова Державної митної служби Максим Нефьодов як спосіб швидко і якісно набрати команду для ефективної роботи митниці. Однак, митна служба не може бути виключним острівцем у системі державної служби. Відтак, ідея впровадження контрактної форми працевлаштування на державній службі має бути узаконена в цілому.
Тому у проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (реєстр. № 1066 від 29.08.2019 р. – далі Законопроєкт) включено статтю 311 «Контракт про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби», а також можливості такої форми проведено по всім статтям Закону України «Про державну службу» (далі – Закон), що стосуються працевлаштування, звільнення та руху персоналу.
Механізм укладання контракту для працевлаштування державних службовців, а також форма Типового контракту мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (наразі Національного агентства з питань державної служби).
У цьому, затвердженому КМУ Порядку, відповідно до пропозицій Законопроєкту № 1066 від 29.08.2019 р. мають бути визначені:
1) право на укладання контрактів;
2) види контрактів;
3) права посадових осіб на укладання контрактів;
4) строки, на які укладаються контракти;
5) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та набрання контрактом чинності;
6) види і порядок узгодження додаткових умов контракту;
7) порядок укладання контрактів;
8) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів;
9) порядок продовження строку, зміни, припинення дії та розірвання контракту;
10) особливості укладання окремих контрактів.
У Законопроєкті пропонується, щоб рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймалося суб’єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб’єктом призначення або керівником державної служби і є невід’ємною частиною акту про призначення на посаду.
Однак, згідно Висновку Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Висновок), що оприлюднено на сайті Верховної Ради України 05.09.2109 р., це означає надання відповідному керівнику можливості свавільно (взагалі для проекту характерна тенденція до закріплення свавілля керівника відносно державних службовців) визначати ті посади, для зайняття яких має укладатися контракт.
«Вважаємо, що це призведе швидше до дисбалансу структури державної служби, а не до посилення її ефективності, оскільки такими нормами створюються умови виникнення невизначеної у правовому статусі категорії працівників з непередбачуваним обсягом прав і обов’язків, а також відповідальністю за їх дотримання, а також створює умови для різного роду правопорушень, в тому числі корупційних» - вказано у Висновку.
Серед формальних моментів у Законопроєкті встановлено, що в оголошенні про проведення конкурсу на посади державної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, обов’язково вказується інформація про істотні умови контракту:
1) місце роботи і посада державної служби;
2) дата набрання чинності та строк дії контракту;
3) права та обов’язки сторін;
4) режим праці та відпочинку;
5) умови оплати праці;
6) відповідальність сторін та вирішення спорів;
7) зміна, припинення та розірвання контракту.
За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.
При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених Законом.
При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, які було оприлюднено в оголошені про проведення конкурсу.
Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов’язків.
Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом з копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця.
У Законопроєкті вказано, що строк дії контракту не може становити менше одного та більше п’яти років. Однак, дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем, може бути пролонгована за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. На нашу думку, ця норма є найбільш вагомим чинником мотивації працівників до результативної роботи при взаємному прагненні до цього і керівника, і державного службовця. Водночас сильним демотиватором за умови непрофесійного управління персоналом керівником та негативним важелем впливу на державного службовця.
Одним із сучасних, прогресивних не тільки для державних службовців, але й для ринку праці України, є законодавчо встановлена можливість дистанційної роботи (поза приміщенням державного органу), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Дія контракту про проходження державної служби припиняється:
1) у разі закінчення строку, на який його було укладено;
2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;
3) за ініціативою суб’єкта призначення або керівника державної служби, у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;
4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
Сторони зобов’язані забезпечувати конфіденційність умов контракту про проходження державної служби.
У Висновку зазначається, що пропозиція проекту запровадити контрактну форму працевлаштування державних службовців (нові статті 311 та 881 Закону, зміни до ст. ст. 7 – 9, 17, 20 Закону тощо) у певному аспекті виглядає доволі логічним кроком у розумінні трудової природи правовідносин на державній службі (існує в деяких зарубіжних державах - США, Великобританії, Нідерландах, Німеччині та ін.).
Загалом запровадження контрактної форми державної служби потребує чіткого визначення випадків її застосування саме у нормах Закону. На таку вимогу вказує і правова позиція Конституційного Суду України, який у своєму Рішенні № 12-рп/98 від 9 липня 1998 року зазначив: «Виходячи з необхідності посилення правових засобів захисту прав громадян у галузі праці, унеможливлення їх ущемлення, додержання вимог ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця» Конституційний Суд України визнає за доцільне в подальшому обмежити визначення сфери застосування контракту лише законами, що є прерогативою Верховної Ради України». Такий підхід сприятиме додержанню принципів відкритої, прозорої діяльності державних органів.
«До того ж варто вказати, що запровадження контракту має сенс лише у разі, коли його умови відрізняються від тих, які встановлюються законодавством. Причому додаткові у порівнянні з законодавством обмеження, які накладаються на працівника (наприклад, додаткові підстави звільнення), мають компенсуватися додатковими перевагами (наприклад, підвищеною заробітною платою). Разом основні мінімальні базові гарантії (наприклад, норма тривалості робочого часу, тривалість щорічної відпустки тощо) не можуть зменшуватися у контракті», - сказано у Висновку.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25102
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21317
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12504
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9591
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8309