Значна частина кандидатів т.з. "нерейтингові", тобто ті, що на думку експертів не змагаються з "топовими", та не мають шансів на другий тур.
"Нерейтинговими" кандидатами нехтують соціологічні контори, бо питання досліджень диктують їх замовники. Так ми і отримуємо викривлену реальність.
Мотивація "нерейтингових" кандидатів різна, і мало в чому відмінна від попередніх років. Чому ж цього разу їх так багато?
Ще кілька років тому кола наближені до нинішнього президента почали розробляти технологію виведення в друге коло Порошенка і проросійського кандидата. Технологія, яка спрацювала в Росії (Єльцин-Зюганов) і в Україні (Кучма-Симоненко). Вибір без вибору, "погане і ще гірше".
Для цього медійний простір був відкритий для медіа з проросійським іміджем, а всі медіа з українським іміджем мали відверто працювати на діючого президента.
Технологія потребувала розпорошення патріотичного електорату на багатьох кандидатів. Потім, через мобілізовані адміністративний, медійний та фінансові ресурси Порошенко якісно виділився та звеличився б на цьому тлі.
За першим сценарієм, відбулося масове інспірування кандидатів у патріотичному просторі. Працювали тонко та розумно. Комусь лестили (як правило - пряма агентура СБУ), комусь приносили (або пообіцяли) певні фінансові ресурси. Більшість кандидатів патріотичного спектру і не усвідомлює, що в дечому підігрують Банковій.
Та як часто буває в Україні, сценарії не спрацьовують або спрацьовують в інший бік. На якомусь етапі велика кількість кандидатів в патріотичному просторі почала грати не на користь Порошенка, а навпаки, проти нього.
За останні місяці риторика президента помітно загострилась. У своєму політичному позиціонуванні він змістився у радикально-патріотичний бік.
І виявилося, що кожен з "нерейтингових" кандидатів, які претендують припустимо на 10 тисяч голосів кожен, відбирають ці 10 тисяч голосів не один у одного, а часто саме у Порошенка.
Сьогодні у другий тур проходять лише 3 політики: Тимошенко, Порошенко, і єдиний проросійський кандидат. На перемогу - лише двоє претендентів: Тимошенко і Порошенко. Адже єдиному проросійському кандидатові вистачає електоральної бази для того, щоб пройти у другий тур, але після російської агресії - нереалістично навіть мріяти про перемогу (бо 1) значно зросли патріотичні настрої в країні, 2) частина проросійського електорату опинилася на окупованих територіях).
Отже, розпорошення патріотичного електорату не спрацювало проти Тимошенко, вона все одно проходить до другого туру. А от єдиний проросійський кандидат може зайняти у другому турі ... місце самого Порошенка!
Тому Банкова невдовзі може усвідомити, що їй негайно слід починати інші залаштункові ігри, розріджуючи саме проросійських кандидатів. Бо лише тоді у Порошенка з'явиться шанс потрапити у другий тур. Так, це може бути другий тур з Тимошенко, а не зі зручним спаринг-партнером з проросійського табору (умовним Бойко), але шанси на перемогу все рівно будуть.
А що ж "нерейтингові" кандидати? А механізм вже запущений. І Банковій, яка думала спочатку контролювати весь процес висування кандидатів, доведеться змиритися, що не все залежить від неї.
Об'єктивно, після Майдану дещо виросла індивідуальна активність громадян (не т.з. "громадянське суспільство", а саме індивідуальна активність). Виборці не бачать чітких політичних орієнтирів серед грона "старих партій" та шукають альтернативу. Для декого це може стати неприємним сюрпризом.
В той час, коли середній рівень підтримки "топів" коливається в межах 5-7%, що означають буцімто невеликі показники "нерейтингових"? Припустимо, вони можуть взяти по 0,5 % в середньому. Але 10 кандидатів по 0,5-це 5% - стільки же, скільки у деяких "топів". У боротьбі за вихід у другий тур може бути цінним кожен відсоток. Особливо помітною "поправка нерейтингових" буде у регіонах.
Коли це зрозуміють у провідних штабах, зневага до "дрібних" кандидатів зміниться на велику увагу. Когось будуть намагатися втягнути в орбіти потужніших кандидатів, з кимось спробують домовитися про афішовану підтримку у другому турі, а когось просто "процитують" у партійній програмі (звісно, без згадок про першоджерела).
В будь-якому випадку, зневіра і недовіра до "топ"-політиків в Україні досягла такого рівня, що саме електорат "нерейтингових" кандидатів визначить результат наступної президентської кампанії.
P.S. Нагадую: щотижня всі кандидати в кандидати в президенти матимуть змогу донести свої позиції до суспільства на засіданнях "Президентського клубу". "Президентський клуб"- це спільний проект круглих столів, організованих Центром досліджень політичних цінностей та Національною спілкою журналістів України.
Прямі телевізійні трансляції: 4-ий канал та телеканал "Телевсесвіт. Інтернет-трансляція: Київський прес-клуб.
