Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
23.05.2014 15:40
7 мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в
Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти.
Сім мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в іноземній валюті, це сталося з незалежних від громади і держави причин. Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти. Я отримав звернення від ГО «Правдива країна» з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти громаді досягнути справедливості.Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов вчора о 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич вчора о 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська вчора о 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір вчора о 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда вчора о 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський 18.11.2025 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 18.11.2025 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
Топ за тиждень
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2703
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 897
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 557
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 302
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 208
Популярне
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 127575
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
83918
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 56674
-
Таємні переговори Трампа з Росією. Що відомо про новий план завершення війни – із 28 пунктів
18768
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10717
Контакти
E-mail: [email protected]
