Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
23.05.2014 15:40
7 мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в
Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти.
Сім мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в іноземній валюті, це сталося з незалежних від громади і держави причин. Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти. Я отримав звернення від ГО «Правдива країна» з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти громаді досягнути справедливості.Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
Топ за тиждень
Популярне
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 30160
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11946
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11406
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 8720
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5709
Контакти
E-mail: [email protected]